Армія щороку потребує щонайменше 25—30 млрд. грн. 
«Загрози воєнній безпеці та проблеми реформування Збройних Сил України». Такою була тема круглого столу, що відбувся минулого тижня у Комітеті Верховної Ради України з питань національної безпеки й оборони. Цей, присвячений до Дню українського козацтва та 71-ї річниці створення Української повстанської армії, захід ініціював народний депутат України, член цього комітету, свободівець Юрій Сиротюк.
У засіданні круглого столу взяли участь експерти провідних аналітичних центрів, зокрема, Центру Разумкова, Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння, Української асоціації власників зброї, Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Центру воєнної політики та політики безпеки, фахівці Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ, представники Спілки офіцерів України, штабу військово-патріотичної гри «Джура», військові аташе Франції, Литви, Естонії та Угорщини, а також народні депутати-свободівці Ігор Швайка, Михайло Головко та Ігор Сабій.
Відкриваючи засідання, Юрій Сиротюк підкреслив: «Ми недарма проводимо свій захід напередодні 14 жовтня — Покрови Пресвятої Богородиці — свята українського козацтва та 71-ї річниці створення легендарної Української повстанської армії. Ці збройні сили, витворені власним народом, ніколи не мали державного матеріально-технічного оснащення та грошового забезпечення. Вони були позбавлені навіть запілля, де можна було б відпочити, перелаштуватися. Однак саме ці збройні сили показали найкращі зразки воєнного мистецтва та приклади воїнської доблесті. Саме з цієї природної готовності українців захищати свою Батьківщину в позитивному досвіді мілітарності нашої нації мав би черпати свій оборонний потенціал уряд».
Ю. Сиротюк привітав із святом голову Київського крайового братства вояків ОУН—УПА Ореста Васкула, який також брав участь у круглому столі.
Заступник Голови Верховної Ради свободівець Руслан Кошулинський, звертаючись до учасників круглого столу, наголосив на важливості для становлення національних Збройних Сил двох чинників: патріотизму як наслідку духу нації, яка формує свій захист, та потреби достатнього фінансового забезпечення. За словами заступника глави парламенту, армія щороку потребує щонайменше 25—30 млрд. грн., щоб зберегти свій потенціал.
Народний депутат Ю. Сиротюк у своїй доповіді зауважив, що незалежність держави, її політичну вагу у світі визначає насамперед здатність захистити себе. Тому питання захисту нашої країни є надзвичайно актуальним, особливо в умовах позаблоковості. За словами парламентарія, реформування армії, яке здійснює нинішня влада, викликає багато запитань.
Але, незважаючи на всі проблеми, на яких наголосив свободівець, Україна є найбільшою європейською країною з достатнім людським та економічним потенціалом, щоб самостійно гарантувати собі безпеку. І, окрім технологічної готовності армії та спецслужб захистити країну, вагомим аспектом є готовність народу стати на захист своєї Батьківщини. Останні соціологічні опитування підтверджують зростання патріотизму українців та їхньої готовності стати на захист України зі зброєю в руках.
На думку народного депутата, у такій скрутній ситуації, в якій перебувають Збройні Сили України, уряд мав би робити ставку саме на цей потенціал, нарощувати систему військово-патріотичного виховання, організувати тотальну підготовку молоді у військових таборах. До того ж варто було би переглянути відмову від загальнообов’язкового призову до Збройних Сил.
Говорячи про проблеми реформування Збройних Сил, Ю. Сиротюк зазначив, що ахіллесовою п’ятою будь-яких починань у реформуванні армії залишається хронічне недофінансування. «Щойно мова заходить про реформу армії, переозброєння, вишкіл і військову практику, як чуємо звичне: «На це немає грошей». І справді, стан фінансування армії та спецслужб давно перебуває за критичною межею. Армія недофінансована майже в чотири рази від потреби, Головне управління розвідки — втричі. Усі програми реформування чи просто переозброєння зірвано через фактичну відсутність фінансування», — додав свободівець.
«Водночас для викупу об’єктів нерухомості, які перебувають на землях Міністерства оборони, а йдеться про елітні дачі та забудови берегу Чорного моря, уряд без зайвої скромності готовий був охоче викинути 628 мільйонів 801 тисячу гривень. І це тоді, коли маємо голодну армію, яка зобов’язана захищати країну від зовнішніх посягань. Уряд справно нарощує фінансування каральних структур, що покликані боротися з власним народом, наприклад, незаконного спецпідрозділу міліції «Беркут». Тому варто викинути з проекту бюджету 2014 року статтю про фінансування непотрібного і злочинного формування «Беркут», а вивільнені кошти спрямувати на фінансування військових спецпідрозділів. Користі очевидно буде набагато більше», — підкреслив Ю. Сиротюк.
Адмірал, командувач ВМС України у 2006—2010 роках, член ВО «Свобода» Ігор Тенюх у своїй доповіді з прикрістю зазначив, що Збройні Сили України для всіх без винятку керівників держави, всіх її урядів з дня проголошення незалежності України і до сьогодні не були пріоритетним напрямком докладання зусиль.
«Складається парадоксальна ситуація, що влада, вибрана народом, боїться більше власного народу, ніж зовнішніх загроз існуванню держави воєнного характеру», — зауважив адмірал.
За висновками Ігоря Тенюха, стан Збройних Сил України стрімко погіршується, необхідність рішучих дій є очевидною, а втрачений час лише поглиблює проблеми. Особливо це стосується стану озброєння і військової техніки, де ситуація вже перетнула критичну межу. Насамперед високотехнологічних озброєнь (літаки, вертольоти, зенітні ракетні комплекси, бойові кораблі та катери) та засобів ураження (боєприпаси, ракети). Безвихідь ситуації полягає в тому, що Збройні Сили вже вичерпали можливості підтримання боєздатності шляхом «косметичного ремонту». Нові зовнішньополітичні реалії потребують кардинальних змін у підходах керівництва держави до проблем військового будівництва.
«Необхідно найрішучіше змінити ставлення державних інституцій, суспільства до оборони, до Збройних Сил, до тих людей у погонах, які в мирний час зі зброєю в руках виконують завдання в інтересах держави. Зі шкільних років держава повинна виховувати в юнаків поняття військової служби як особливої державної служби. Історичний досвід свідчить, що в критичний час ставлення до Збройних Сил різко змінюється. Проблема одна — щоб Збройні Сили були готові до цього критичного часу», — підкреслив Ігор Тенюх.
Експерти також наголосили на необхідності встановлення відповідності між законодавчою базою, зокрема, Президентською програмою реформування і розвитку Збройних Сил до 2017 року та проектом бюджету на 2014 рік та проведення комітетських слухань, на яких би заслухали відповідальних за виконання (а фактично — невиконання) Державної програми розвитку Збройних Сил на 2006—2011 роки.
Дослівно
Юрій Сиротюк: «Відповідно до «Програми реформування і розвитку Збройних Сил України до 2017 року» чисельність армії 2017 року становитиме 122 тисячі чоловік, з них 65 тисяч служитимуть у бойових частинах. На той момент армія буде фактично беззбройною. До того ж сьогодні 45 тисяч військовослужбовців перебувають на квартобліку і фактично є безхатченками, а рівень грошового забезпечення особового складу перебуває за межею виживання. Тож наприкінці реалізації програми усіх українських військовослужбовців можна буде вмістити на стадіоні «Олімпійський» у Києві».