Українські шахраї діють дедалі винахідливіше: не встигнуть обивателі розпізнати черговий їхній виверт, як послідовники легендарного комбінатора Остапа Бендера вже вигадують десяток нових. Останнім часом на Херсонщині вони найбільш активно застосовують кілька простеньких, але достатньо «уловистих» трюків.

Псевдобанк. Орендуючи офісне приміщення, шахраї вішають на нього вивіску з логотипом, який повторює назву популярного банку або кредитної спілки. В назві змінено букву або додано якийсь плюс, однак споживач, який читає розклеєні на стовпах рекламні оголошення про «швидкий і дешевий» кредит з адресою і телефоном цього офісу, на це не зважає. Будучи цілком упевненим, що має справу з респектабельною фінансовою установою, він приходить за вказаною в оголошенні адресою і починає переговори про позику. Ввічливі співробітники швидко погоджуються позичити клієнтові певну суму, але виставляють попередні умови: як доказ своєї сумлінності позичальник повинен сам зробити перший внесок за кредитом або передоплату страховки в розмірі від 5 до 10 відсотків суми кредиту. На цю вудку попалася, зокрема, 

48-річна мешканка села Понятівки Білозерського району, яка примудрилася внести «передоплату» у розмірі десять тисяч гривень за кредит у сумі сто тисяч. Кредиту вона не одержала, гроші їй не повернули, тож ошуканій жінці залишилося тільки шукати справедливості в міліції та суді. Але таких жертв фінансового шахрайства — як то кажуть, хоч греблю гати.

«Розвод» за оголошенням. Якщо раніше махінатори, що орудують під виглядом підприємців, давали газетні оголошення про надання якихось послуг або виготовлення ширвжитку і укладали зі споживачами фіктивні договори для одержання передоплати, то нині вони навіть цим не обтяжують себе. З читачами, які «клюнули» на таке оголошення, вони швидко домовляються по мобільному телефону про виконання роботи за дуже привабливою ціною. Потім іде пропозиція внести «символічну» передоплату в кілька сотень гривень на банківську карту. Тільки-но ви її вносите, «підприємець» перестає відповідати на дзвінки, а гроші привласнюються.

Винагорода за знахідку. Аферисти не тільки дають власні оголошення в газети, а й уважно читають ваші. Відстеживши оголошення про пропажу тварини, вони телефонують її власникові й радують його звісткою про те, що підібрали на вулиці його цуцика (улюблену кішечку) і вони «погано їдять, дуже сумують без хазяїна». Співрозмовник виявляє повну готовність повернути чотириногу знахідку, але не раніше, ніж одержить на картку ті самі кілька сотень або трохи більше тисячі гривень. Вдячні власники тварин платять, після чого дзвінки припиняються, і жертви шахрая розуміють, що їх банально ошукали.

Звичайно, варіантів перерахованих вище схем може бути значно більше. Однак багато які з них мають подібну особливість — вам пропонують дистанційно заплатити гроші людині, котрої ви в очі не бачили, причому за послугу або товар, які не одержали. Почувши таку «привабливу» пропозицію, одразу ж слід насторожитися: вона потребує, як мінімум, ретельної перевірки. А якщо у вас є вибір, від неї з обережності взагалі краще відмовитися і не морочити собі голову спілкуванням із пролазливими «халявниками».

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.