Уроки інформатики запроваджено з другого класу. А чи сподобається малюкам цей предмет, якщо вивчатимуть його, сидячи за старими, морально застарілими комп’ютерами?
Працювати на старому ПК вельми неприємно. Повільно зчитує інформацію, не сприймає багатьох програм, має недостатньо оперативної пам’яті, часто «зависає». Користуватися ПК випуску 2000 року — це все одно, що їздити на «горбатому» «Запорожці» серед крутих іномарок.
Перебуваючи у віддаленому Ратнівському районі, поцікавився, яка ж пропорція між новими і старими комп’ютерами в кабінетах інформатики? Інформація, отримана від виконуючого обов’язки начальника відділу освіти Олександра Денисюка та методиста районного методичного кабінету Юрія Тура, не втішила: на кожен новий комп’ютер припадає чотири старих. Деяким давно місце хіба що на пункті заготівлі металобрухту.
У 2009 і 2012 роках за бюджетні кошти не закуплено жодного комп’ютера, в 2010—2011 і цього року — одиниці. Ситуація була б ще гіршою, якби не подарунки щедрих спонсорів, таких як народний депутат України Степан Івахів. Торік він передав школам району чимало сучасної комп’ютерної техніки.
— Завдяки Степану Івахіву ми отримали ноутбуки, мультимедійні проектори і цілі комплекси, — зауважує Олександр Денисюк. — Тепер усі 39 ЗОШ, включаючи і початкового ступеня, мають мультимедійний проектор, а деякі по два і чотири. Немає проблем і з підключенням до Інтернету. За винятком школи в селі Височне. Та і з цієї ситуації знайдемо вихід.
— У районі гостро стоїть проблема заміни старих комп’ютерів, — долучається до розмови Юрій Тур. — За місцеві кошти ми з цим завданням не впораємося. Сучасний комп’ютерний комплекс коштує понад п’ять тисяч. На комп’ютерний клас треба віддати 50—70 тисяч гривень. Приблизно 95 відсотків учителів пройшли навчання за програмою «Інтел» — навчання для майбутнього.
Наскільки дітям потрібна нова комп’ютерна техніка, переконалися, побувавши в Ратнівській ЗОШ №2. Там два комп’ютерні класи. В одному з них стара техніка. Діти з більшим задоволенням ідуть у той, де сучасні комп’ютери. Із директором школи Ігорем Рудчиком туди і йдемо. Заняття із школярами проводить вчитель інформатики Алла Русинчук (на знімку).
— Маємо 24 комп’ютери, з них 12 нових, два комп’ютерні кабінети, два мультимедійні проектори, мультимедійну дошку. Інколи навіть доводиться змінювати розклад, щоб наставники могли провести тут уроки з української та зарубіжної літератури, географії та історії, образотворчого мистецтва...
Побували ми і в іншому кабінеті. Комп’ютери старі, хоча і тут є чого повчитися. Вчитель інформатики Микола Нінічук (на знімку) демонструє можливості інтерактивної дошки. Навіть з дальнього куточка досить просторого приміщення він порухом безпроводової «мишки» міняє картинки на екрані. Справжня казка. Побільше б такої техніки в школи, особливо сільські.
Допоки ж учні сидітимуть за старими, часто списаними з якоїсь бюджетної установи комп’ютерами, з повільним Інтернетом і застарілим програмним забезпеченням, уроки інформатики не матимуть високої ефективності і ходитимуть на них діти як на відбуття повинності. Бо який би шанованим був, наприклад, літак АН-2, далеко на ньому не залетиш і в космос не піднімешся. А спілкування з комп’ютером-друкарською машинкою урок святом не зробить і мрію в дитячу душу не посіє.
Волинська область.
ДО РЕЧІ
Сорок початкових (I ступеня) шкіл Волині не мають комп’ютерів і належної матеріальної бази для уроків інформатики, йшлося 21 серпня на розширеному засіданні колегії обласного управління освіти і науки. На початку жовтня ми поцікавилися, чи вдалося вирішити проблему, у начальника управління Олександра Хомича. Як поінформував держслужбовець, у зазначені школи передано 138 комп’ютерів, з них лише 26 нових. Тож, на нашу думку, питання залишається відкритим.
Фото автора.
