Цього разу йдеться про сумське ВАТ «Selmі», правонаступника єдиного у Союзі унікального заводу з виробництва електронних мікроскопів, який поставляв свою продукцію — мікроскопи, мас-спектрометри та іншу надсучасну електронну апаратуру — більш як до 30 країн. Серед імпортерів свого часу були Японія, Канада, Південна Корея, Франція, Німеччина та інші. Нині це підприємство, де з понад п’яти тисяч працівників третину становили вчені, чимало з яких тепер очолюють лабораторії і наукові проекти у провідних західних університетах, корчиться у передсмертних конвульсіях.

Катастрофічній ситуації на підприємстві починаючи з 2005 року «Голос України» присвятив майже десяток публікацій. Після появи більшості з них українські можновладці ледь не на Біблії клялися зберегти підприємство для держави. Тепер ми знаємо, чого варті ці обіцянки. На сьогодні заборгованість «Selmі» становить 44,2 мільйона гривень, що на 7 мільйонів більше за його балансову вартість.

Як результат, місяць тому збори кредиторів ухвалили рішення про ліквідацію ВАТ «Selmі». Ініціатором заупокійної виступив представник «ПриватБанку», з яким в унісон проспівав представник нинішнього власника підприємства — російського АТ «Електромеханічний завод». Тож долю виробництва 14 листопада вирішуватиме Господарський суд Сумської області. У разі прийняття ухвали про ліквідацію завод можуть розтягти по частинах, а з ним — і конфіденційну технічну документацію, котрій ціни немає.

Утім, можливо, з огляду на ситуацію, в якій нині опинилося унікальне підприємство, очільники не тільки згадають про свої обіцянки, а й нарешті виконають їх?..

Та раптом і без журналістського нагадування обласні «корифеї», перейнявшись важливістю «Selmі» для вітчизняної економіки і врахувавши те, якого поштовху може надати завод розвитку в Україні надсучасних технологій, вживають рішучих і конкретних кроків для збереження унікального виробництва?

З цим запитанням через керівника прес-служби я звернувся до голови Сумської обласної держадміністрації Юрія Чмиря. Відповідь отримав за добу: мовляв, про вжиті заходи повідомимо газету за 2—3 дні.

З одного боку, це зберігає бодай примарну надію на те, що нашій владі таки не байдужа доля флагмана у галузі приладобудування, а з другого — викликає подив: до судового засідання залишився всього місяць, а можновладці ще не визначилися з долею підприємства. А, може, вже визначилися? І публічно не озвучують свій вердикт, щоб тихенько замилити виробництво.

До речі, Сумами вже поповзли чутки, в яких називають конкретні імена тих, хто у місті перший у черзі облизується на ласий селмівський шматок...