У Запоріжжі відбулася науково-практична конференція «Українське національне виховання: реалії, тенденції, перспективи». Гостей із Києва, Криму та Донецька приймав Запорізький національний університет (ЗНУ) і, зокрема, його факультет журналістики на чолі з професором Володимиром Манакіним. Поважний науковий захід відбувався в Запоріжжі за ініціативи та сприяння Національної академії педагогічних наук та Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого. До того ж звітна конференція фактично стала одним із етапів довгого освітянського марафону в стінах провідних вишів України.

Вітання науковцям, котрі взялися за непросту справу пошуку шляхів українського національного виховання, надіслали Голова Верховної Ради України Володимир Рибак, його заступник Руслан Кошулинський, глава парламентського Комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич, а також низка поважних наукових та громадських установ та організацій.

Що турбувало науковців? Звичайно, те, що всі ми значною мірою «живемо в Україні так, наче нам тут не жити». Однак неабияку стурбованість викликали настрої молоді, зафіксовані соціологічними опитуваннями. Що дедалі більший відсоток молодих, красивих, сильних і розумних тільки й шукають нагоди, аби покинути свою країну і пошукати кращої долі у світах. Де наших дітей ніхто не чекає, бо там є і свої діти, і свої онуки...

Про що одразу пішла мова? Про виховання вихователя — учителя і викладача. Але, як зауважив заступник декана журфаку ЗНУ Віктор Костюк, на жаль, у цьому плані більше можна було зробити в радянські часи, ніж нині. Проректор Запорізького національного університету Володимир Волков навів дані соціологічних опитувань. На запитання, чим сьогодні визначається кар’єрний ріст, приблизно порівну (34 і 33% відповідно) отримали відповіді «кваліфікація» і «добрі стосунки з керівництвом». Ще більш вражаючі результати отримані на запитання стосовно порушення прав викладачів. Лише 5% опитаних помітили їх на рівні, наприклад, кафедри, зате всі 40% впевнені, що саме держава всіляко їх утискує...

Свою і дуже цікаву статистику надав доцент журфаку ЗНУ Павло Мірошниченко. Він разом зі своїми студентами промоніторив три найпопулярніші в Україні радіоканали. Відбувалося це в один день, в один час, і протягом 28 хвилин. Аналіз показав, що, у ліпшому разі, лише 40% фрагментів — україномовні, а на деяких із згаданих каналів їх взагалі менше двадцяти. Крім того, мова ведучих або принципово «суржикова», або далеко не відповідає літературним нормам.

Вислухавши аргументовані виступи студентів юрфаку ЗНУ Дмитра Калниша, Анатолія Степашка, Івана Шумейка та інших, президент Міжнародного фонду імені Ярослава Мудрого Валентина Стрілько звернулася до них та їхніх викладачів з незвичним проханням. А саме: підготувати свій варіант законопроекту «Про українське національне виховання». Запорізький варіант, а ще, можливо, і львівський (у середині жовтня така конференція відбудеться і в місті Лева) будуть розглянуті у Києві, на підсумковому зібранні в Національному університеті імені Т. Г. Шевченка. Додамо, що 39 народних депутатів відгукнулися на прохання фонду імені Ярослава Мудрого допомогти із законодавчим забезпеченням процесу національного виховання. Про актуальність же якихось дій та згаданої підтримки законотворців зайве й казати. Ще древньогрецький Платон писав: «Скажіть, яке покоління молоді ви виховуєте, і я вам скажу, яку державу ви будуєте».

 

Запоріжжя.

ДОВІДКОВО

За даними перепису 2001 року, українську рідною мовою назвали 55% громадян України, хоча українцями себе вважають 78%.