Проект конституційних змін про незалежність судової влади попередньо схвалено

Законопроект було розроблено з урахуванням висновків європейських експертів. Ним, зокрема, передбачається змінити порядок формування Вищої ради юстиції, змінити порядок призначення і звільнення суддів — лише на підставі подань Вищої ради юстиції, окрім того, суддя призначатиметься на посаду достроково. Надання згоди на затримання чи арешт суддів також здійснюватиметься за згодою ВРЮ. Утворення, реорганізація та ліквідація судів здійснюватиметься Верховною Радою, що надасть змогу законодавчому органу формувати структуру судової системи. Законопроектом також пропонується змінити повноваження Верховного Суду України, зміцнивши його роль як найвищого органу в системі судової юрисдикції. 

Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Валерій Писаренко у своєму виступі зауважив, що законопроект дасть змогу змінити процедуру призначення та звільнення суддів та зменшити вплив органів державної влади на судову гілку. 

Під час обговорення лунали різні думки. Більшість була налаштована прийняти цей законопроект, опозиційні депутати висловлювали критичні зауваження. Володимир Олійник (Партія регіонів) зауважив, що опозиції замість критики треба було зареєструвати альтернативний законопроект, а, направивши законопроект 377 голосами на висновок до Конституційного Суду, українські депутати дали чіткий сигнал європейській спільноті, що є політична воля для схвалення президентського законопроекту в цілому. Лідер фракції «Свободи» Олег Тягнибок висловив занепокоєння, що законопроект є шляхом не до євроінтеграції, а до узурпації влади. Лідер фракції КПУ Петро Симоненко заявив, що лише зміна політичної системи влади зможе гарантувати незалежність судової влади, а судді мають бути незалежними і від парламенту, і від Президента, і обиратися громадянами. Сергій Соболєв («Батьківщина») відзначив: якщо законопроект буде попередньо схвалено і направлено на висновок до КС, до нього вже не можна буде внести жодні правки. Тому депутат закликав не голосувати зараз за законопроект, а виробити узгоджений варіант. С. Соболєв також нагадав, що 165 депутатів із опозиційних фракцій намагалися внести альтернативний проект конституційних змін, однак його не було зареєстровано у парламенті. Наталія Агафонова («УДАР») відзначила, що передбачена законопроектом деполітизація судової системи є однобокою — центр впливу на формування суддівського корпусу переноситься з Верховної Ради на Президента, адже участь у призначенні судді братимуть Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів і Президент.

Глава парламенту Володимир Рибак пояснив, чому не було зареєстровано альтернативний законопроект: бо його було внесено не впродовж 14 днів після внесення основного законопроекту, а через два місяці.

Зрештою, за попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів за основу та в цілому проголосували 244 депутати, проти — 7, утрималися — 116, не голосували — 43. Однак після цього депутати з опозиційних фракцій заявили, що деякі депутати з фракції Партії регіонів голосували чужими картками. В. Рибак поставив законопроект на переголосування. Та результат був той самий: 244 «за», проти — 9, утрималися —115, не голосували 42.

А перед початком обговорення законопроекту лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк заявив, що розгляд питання змін до Конституції, які посилюють незалежність судової гілки влади, є доленосним. За його словами, три опозиційні фракції наполягають на внесенні нового, спільного, узгодженого законопроекту, запровадженні інституту відповідальності суддів і впливу на суддів, які порушують закон, відновленні компетенції Верховного Суду України як найвищої судової інстанції в Україні. Окрім того, зауважив А. Яценюк, неприпустимим є скасування терміну повноважень Генерального прокурора України. Адже за такою логікою тоді треба скасувати терміни повноважень Президента, депутатів та інших представників влади, а отже, Генпрокурор фактично отримає надзвичайні повноваження, яких немає ані у Президента, ані у парламенту разом узятих. Опозиція також вважає недоцільним існування двох паралельних структур, функції яких часто дублюються, — Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції, про що йшлося і у висновках Венеціанської комісії. А. Яценюк запропонував відкласти голосування за законопроект і зустрітися фракціям із Президентом як суб’єктом законодавчої ініціативи з внесення змін до Конституції та напрацювати спільний законопроект про внесення змін до Конституції, взявши за основу президентський законопроект і врахувавши пропозиції опозиції. «Ми не маємо права допустити приватизації судової системи в Україні», — наголосив А. Яценюк.

Депутати вітали з днем народження свого колегу Антона Кіссе.

Верховна Рада також прийняла в цілому закон «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (щодо НАК «Нафтогаз Україна»).