Акредитацію для аптек можуть скасувати

Верховна Рада підтримала у першому читанні зміни до статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо акредитації аптечних закладів). Цим законопроектом пропонується виключити аптечні заклади, які здійснюють діяльність на підставі відповідної ліцензії, із числа закладів охорони здоров’я, які підлягають акредитації.

Як зауважила голова Комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва, акредитація — послуга платна. Вартість її може коливатися від 100 до 300 тис. грн. «Якщо підтримаємо цей проект, акредитації не буде, залишиться тільки ліцензія, яка видається державним органом безплатно», — наголосила вона.

У свою чергу Марія Іонова («УДАР») переконана: надмірний і невиправданий тиск держави на діяльність суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю лікарськими засобами, має бути зменшений. «Принаймні вже ліцензовані аптечні заклади не підлягатимуть додатковій акредитації. Адже і ліцензування, і акредитація фактично слугують одній і тій самій меті — підтвердженню відповідності фармацевтичних працівників єдиним кваліфікаційним вимогам», — зауважила вона.

Водночас комуністи наголошували, що цей законопроект є суто лобістським, адже вся аптечна мережа знаходиться в руках олігархів. А для того щоб навести порядок у медичній галузі, її треба повернути у державну власність. «Що таке ліцензування — дозвіл держави на діяльність. Він дається безстроково. А акредитація — це контроль. Чому ж ми сьогодні відходимо від контролю? Адже сьогодні дедалі частіше говоримо про неякісні ліки. Хто контролюватиме їх якість? Це неправильно. Ми йдемо у Європу, а там крім ліцензій є й контроль», — наголосила Ірина Спіріна (КПУ).

Загалом народні депутати у своїх виступах наголошували, що підтримуватимуть цей документ за основу, адже він знищує одну з корупційних складових, щоправда, при цьому не впливає на здешевлення ліків. «За» цей проект у першому читанні проголосувало 255 народних депутатів.

Варто зазначити, що це питання обранці розглядали за повною процедурою (для скороченої не вистачило голосів. Жодного голосу не дали комуністи, а Партія регіонів лише три). Суперечка щодо процедури розгляду законопроектів виникла у сесійній залі ще на початку ранкового засідання, під час розгляду проекту закону про ратифікацію Правил перевезення вантажів у міжнародному прямому вантажному залізнично-поромному сполученні між портами України та портами Турецької Республіки, що мають залізничне сполучення, між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки. Власне, документ підтримало 312 народних депутатів.

Пропозицію розглядати це питання за скороченою процедурою сесія не підтримала, що відразу викликало в опозиційних депутатів підозру в небажанні більшості розглядати соціальні питання. Серед яких, зокрема, містилося шість законопроектів, що стосуються дотримання принципу соціальної справедливості в пенсійному забезпеченні.

«Я бачу, у Партії регіонів є сьогодні бажання нормально попрацювати і розглянути всі важливі законопроекти, які в нас ідуть далі, — заявив Павло Розенко із фракції «УДАР». — Тож наша фракція вимагає поставити на голосування і продовжити сьогоднішнє пленарне засідання до завершення розгляду всіх питань порядку денного. Бо в нас є законопроекти, які стосуються скасування пенсійної реформи, осучаснення пенсій, єдиних принципів нарахування пенсій. Тому маємо плідно над цим попрацювати».

Згодом пропозицію Павла Розенка працювати до завершення розгляду усіх питань порядку денного підтримало лише 163 обранця.

Після перерви народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до підпункту 197.1.27 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для поліпшення забезпечення закладів охорони здоров’я та громадян доступними лікарськими засобами. Документом пропонується поширити пільговий режим оподаткування податком на додану вартість на операції з постачання не тільки лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а й тих, що виготовляються аптечними закладами за рецептами лікарів та замовленнями лікувально-профілактичних закладів з дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин.

«Цей законопроект незначний за обсягом, але дуже важливий за змістом. Його ключове завдання — зняти надмірне фіскальне навантаження на операції з постачання рецептурних лікарських засобів. Це рішення надзвичайно важливе для сотень аптек, які виготовляють дозовані та незамінні для пацієнтів ліки. Йдеться, зокрема, про ліки для новонароджених, які не містять консервуючих і стабілізуючих речовин. Дуже важливо, аби рецептурні ліки були економічно доступні для всіх українців», — наголосив співавтор законопроекту регіонал Андрій Шипко. За його словами, роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється приблизно через 21 тис. аптечних закладів. Водночас лише 433 аптеки, а це два відсотки від загальної кількості, здійснюють внутрішньоаптечне екстемпоральне виготовлення ліків.

Після обговорення за повною процедурою законодавчу ініціативу Тетяни Бахтеєвої та Андрія Шипка у першому читанні підтримали 256 народних обранців.

Законопроект групи народних депутатів, зокрема,  Павла Розенка та Ірини Геращенко про внесення змін до деяких законів України (щодо дотримання принципу соціальної справедливості в пенсійному забезпеченні) сесія також розглядала за повною процедурою.

«Розрив між пенсіями простих українців і чиновників становить 15 разів. Такий дисбаланс зрозумілий, адже пенсійне законодавство регулюється близько 20 законодавчими актами. Отож у державі існує 20 пенсійних систем. Така несправедлива система не має права на подальше існування. Адже не має права на існування система, де пенсія вчителя, лікаря, працівника культури, інженера нараховується за принципом 45% від заробітної плати. А чиновника — від 80 до 90% зарплати», — наголосив П. Розенко. Ми маємо зробити перший крок і почати з себе, додав парламентарій.

Власне, законопроектом передбачається внести зміни до статті 20 Закону «Про статус народного депутата України» та статті 58 Закону «Про Кабінет Міністрів України», якими встановити, що пенсійне забезпечення народних депутатів та колишніх членів уряду здійснюється на загальних підставах у порядку, визначеному Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Крім цього, змінами до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» запропоновано віднести до застрахованих осіб Президента, членів Кабміну, народних депутатів та встановити, що розміри їх пенсійних виплат визначаються виключно цим законом. Проект закону підтримали 198 народних депутатів.