Черги — немов дракон. Це перше, що бачиш, коли заходиш до студентської їдальні у Києві. Дивимося у меню: два види салату, три — першої страви, два — м’яса, два — гарніру. Однак ціни кусаються, і це підтверджують студенти. «Обід для мене є дуже важливим. Звичайно, їжа не як удома, але доволі смачна. Єдине, що бентежить, — вартість. Салат, відбивна, пюре, чай та «Снікерс» — 31,9 гривні. Як для студентки, це не дуже дешево. В середньому поїсти обходиться у 25—30 гривень, тому не щодня маю можливість обідати зі стипендією у 700 гривень», — розповідає Аліна Шутько.

Справді, не всі поєднують навчання та роботу, і не всі батьки в змозі покрити кишенькові витрати своїх дітей. Наше опитування показало, що 45 відсоткам бюджетників батьки взагалі не допомагають, тобто живуть вони лише на свої 700 гривень. Здебільшого на місяць студенту на обід у їдальні доведеться витратити майже 500 гривень. Та де у такому випадку взяти гроші на інші потреби?

«Їмо цукерки, бутерброди, печиво, а коли вже приходимо додому чи в гуртожиток, варимо сосиски з вермішеллю, запарюємо «Мівіну», щось готуємо собі, коли є час. Різне буває. З голоду не помремо — завжди є перекуси», — розповідає студентка Аліна.

Ми не назвали вузу, в якому відбувалася розмова, через те, що в усіх столичних вишах ситуація така само. На місяць студент має витрачати 300—450 гривень на обід. Для багатьох ця сума непідйомна. Тож багато молоді, особливі ті, хто живуть у гуртожитках, неправильно харчуються. До чого це може призвести, я запитала у лікаря-гастроентеролога Київської міської лікарні №12 Наталії Гейшало:

— Важливо пам’ятати, що студенти протягом дня ведуть важку розумову діяльність, тобто їхній мозок витрачає багато енергії, яка має поновлюватися. Для сил та здорового шлунку слід гарно снідати (молочні продукти, каші, яєчня, чай, кава). Необхідно, щоб обід був ситним, тому він має складатися з двох страв (обов’язково щось рідке та гаряче). На вечерю не слід наїдатися та споживати важку їжу, яка навантажуватиме шлунок. Протягом дня студенти мають отримувати вітаміни груп А, В, С, Е. Середня енергетична потреба — 2400—2600 ккал. Наслідками нераціонального харчування можуть стати хвороби органів травлення, нервові стреси і неврози, втомлюваність, погана засвоюваність матеріалу.

Багато студентів харчуються нераціонально. Та судячи з ситуації, що склалася, провина у цьому не лише їхня, а й держави.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.

А як у них?

У США до харчування молоді останнім часом почали ставитися дуже серйозно. Наш співвітчизник Олексій Лагуза, який навчається у Теннессі Веслеян Колледж розповів: «До цього навчального закладу щороку приїздять навчатися сотні студентів з усього світу. Кожному з них університет надає кімнату в гуртожитку. І найцікавіше в цій ситуації те, що харчування входить у вартість проживання. Американський студент може приготувати собі щось самостійно, а може ходити до їдальні. Так він має змогу повноцінно снідати, обідати та вечеряти, отримуючи все необхідне. Меню різноманітне. Ось один із прикладів. Сніданок: молочні продукти (молоко, йогурти), омлет, яєчня, пластівці, чай, кава, сік. Обід: м’ясо, салати, солодке. Вечеря: гарніри (картопля, макаронні вироби), салати, м’ясо, молочні продукти».

Не ідеально, але в раціоні є майже все необхідне для здоров’я. Така сама система харчування має місце в університетах Європи. Варто б і нашій державі замислитися, як покращити раціон молодого покоління, бо від цього залежить його здоров’я.