Чи загрожує країні «пенсійний дефолт»?

Україна перебуває в переддефолтному стані саме через збиткову і неефективну систему пенсійного забезпечення. У цьому переконані експерти Реанімаційного пакета реформ.

«При збереженні таких тенденцій та за відсутності реформ у сфері пенсійного забезпечення співвідношення державних пенсійних видатків до ВВП у 2020 році сягне 20, а в 2030-му — 23 відсотків від ВВП. Хоча ці цифри є більш теоретичними, адже наближення до таких рівнів фіскального навантаження, швидше за все, призведе до дефолту держави в тій чи іншій формі», — вважає директор ГО «Інститут розвитку територій», експерт РПР Ю. Ганущак.

Наступного року видатки на пенсії з державного бюджету становитимуть 90 мільярдів гривень — це фактично дефіцит державного бюджету. «Розв’язати проблему нестачі доходів Пенсійного фонду через підвищення ставки єдиного соціального внеску неможливо, адже навантаження на фонд оплати праці в Україні (понад 50 відсотків) уже непомірний і є основною причиною тінізації економіки. Тому єдиним напрямом виходу з банкрутства чинної системи пенсійного забезпечення є негайне її реформування», — наголошує  експерт РПР Павло Кухта.

Реанімаційний пакет реформ розробив такі першочергові кроки, які дадуть змогу вже в 2015 році уникнути дефолту та знизити видатки на державне пенсійне забезпечення з державного бюджету, поступово зменшать дефіцит ПФ.

Для цього, по-перше, необхідно провести інвентаризацію пенсійних справ на предмет виявлення осіб, які перебувають там незаконно, а також неефективних та корупційних видатків.

По-друге, запровадити розроблений експертами РПР механізм прив’язки розміру пенсії до реальних внесків у Пенсійний фонд.

По-третє, скасувати спеціальні пенсії та враховувати спеціальні умови праці у ставці відрахувань до Пенсійного фонду.

По-четверте, поступово зменшувати ставки на фонд оплати праці з одночасним збільшенням відрахувань за рахунок самих працюючих на їхні особисті пенсійні рахунки.

По-п’яте, поступово впроваджувати накопичувальну систему пенсійного забезпечення, що дасть змогу в майбутньому зменшити розміри відрахувань за рахунок ефекту інвестиційної складової.