У Полтаві півтора десятка учнів початкової школи три тижні не навчалися. Чому?
У вересні початкова школа у селищі Червоний Шлях (на знімку праворуч), що давно стало мікрорайоном Полтави, «прогриміла» на всю країну. Не лише тим, що після її закриття батьки з дітьми дійшли до «верхів» міста, області та держави. Багатьох вразила насамперед непоступливість мам і татусів, які протягом трьох тижнів не відпускали своїх чад у жодну іншу школу. Тож навіть їхні симпатики подекуди запитували: чи варто протестувати аж так радикально? Не кажучи вже про представників влади, котрі звинувачували тих же батьків у політичній заангажованості, спекуляціях на дітях та інших смертних гріхах. Та чи були вони? Зрештою, кому і за що варто покаятися не лише перед наймолодшими школяриками? Спробуємо розібратися.
Серпантин обіцянок-цяцянок
Оптимізувати єдину в районі школу хотіла й попередня міська влада. Наступники ж спочатку видавали себе за її захисників. Мешканці Червоного Шляху добре пам’ятають, як спершу в іпостасі претендента на папаху, а потім уже обраний 2010 року міський голова Олександр Мамай запевняв їх у тому, що «школу не закриють, поки я голова». Тож іще в травні ц. р. батьки школярів-початківців робили там косметичний ремонт, а наприкінці червня їх ошелешили звісткою про закриття.
У липні так звану філію Полтавської загальноосвітньої школи №12 «поховали» офіційно, наказом управління освіти міськради. Нібито для забезпечення вищих стандартів освіти всіх учнів початкової школи, в якій останнім часом навчалося понад сорок учнів, перевели до основного приміщення ЗОШ №12. Останнє розташоване від неї на відстані 1,6 кілометра. Та ще й «унизу».
Надщерблені залізні східці, довга стежка серед заростей дерев і чагарників, автомобільні шляхи, що проходять під залізничним мостом і не мають тротуарів. Ви пустили б свою дитину-семилітку в такі мандри? «Дітей возитимуть шкільним автобусом», — казали міські посадовці та чиновники. І ще більше збурювали цим майже всіх мешканців селища, в якому живе понад чотири тисячі чоловік.
Адже гірський серпантин їхньої дороги життя до центру Полтави офіційно визнано аварійним іще дев’ять місяців тому. Тоді увесь громадський транспорт пустили в об’їзд через півміста з гаком у 23 кілометри! Добиратися на роботу, навчання, в лікарні, на Центральний ринок — справжня мука для громадян. А тепер іще й наймолодших школяриків «шикувати» у щоденну путь завдовжки майже півсотні кілометрів?
Перший дзвінок — під стінами міськради
Невдоволені такою перспективою і підтримувані більшістю селищної громади батьки учнів, у яких відбирали рідну школу, звісно, збунтувалися. І заявили, що в будь-яку іншу своїх дітей на навчання просто не відпустять. Пристрасті підігріла ще й вказівка «згори», так би мовити, для наочності по-варварськи «розбомбити» зачинену школу. Тож із неї не тільки вивезли всі меблі, придбаний батьками кулер для води та інше майно. Показово, з особливим цинізмом (бо ж до того «погрому» залучили вчителів) там обідрали стіни, повиривали розетки та вимикачі, познімали люстри... Та навіть після цього ніхто з освітянських чиновників не вірив у ймовірність радикальніших форм протесту проти такого свавілля.
Вислухати їх довелося тільки за десять днів до Першовересня, коли дорослі разом із дітьми та народними депутатами України від Полтави Юрієм Бубликом і Сергієм Капліним буквально взяли штурмом кабінет начальниці управління освіти міськради Наталії Дорохової. Саме тоді вона та профільна заступниця міського голови Світлана Порохня заявили: рішення про закриття школи у селищі остаточне. Оскільки в навчальному закладі без комп’ютерного класу, спортзалу та їдальні неможливо забезпечити належну якість освіти. Радитися з громадою з цього приводу закон велить тільки в селах, а тут же — мікрорайон міста... Зрештою, школу №12 за юридичною адресою не закривають — лише переводять туди учнів з іншого приміщення. А це, мовляв, внутрішні питання її керівництва.
Після такої «гостинності» батьки за сприяння народного депутата Юрія Бублика та партії «Свобода» 1 вересня привезли парти і стільці просто під стіни міськради. І влаштували там для своїх дітей перший відкритий усім вітрам урок (на знімку), про який «Голос України» вже повідомляв. Потім був ще й урок у коридорі міськради біля кабінету її очільника.
Із Монастирської гори — на Печерські пагорби
Водночас можновладці почали приструнювати незговірливих батьків, насамперед працівників-бюджетників, неприємностями на роботі. Частина з них, звісно, відпустила дітей у «головну» школу. Непоступливими виявилися півтора десятка найстійкіших. Їхні діти перші три тижні (!) навчального року взагалі не ходили до школи. Хоча й не байдикували. Вдень із ними займалися переважно студенти-педагоги у громадській приймальні народного депутата Юрія Бублика. Увечері доводилося гризти граніт шкільної програми з мамами й татусями. З умовою сісти за парти в основному приміщенні ЗОШ №12 того ж дня, коли міська влада почне післяпогромний ремонт їхньої початкової. Щоб уже через тиждень-другий повернутися до неї. Тим паче що депутат Бублик знайшов спонсорів, готових за власні кошти взятися за той косметичний ремонт, а також поміняти вікна, облаштувати харчоблок. Та коли майстри-будівельники приїхали туди робити відповідні заміри, їм просто не дали ключів...
«Впродовж 2012—2013 років керівництвом міста й управлінням освіти міськради не проведено жодної зустрічі з мешканцями району з цих питань». Саме з урахуванням тих комісійних висновків оприлюднив свою позицію міністр освіти і науки України Дмитро Табачник. Він, по суті, підтримав батьків. І звернувся з листами до голови облдержадміністрації Олександра Удовіченка та прокурора області Андрія Миронова «щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, з вини яких були допущені порушення вимог законодавства і прав дітей на здобуття освіти».
Дітей у селищі більшає, а школу закривають
Водночас у листі міністра до голови ОДА містилося прохання «розглянути можливість відновлення роботи цього навчального закладу або створення нової школи в селищі Червоний Шлях, що є необхідним у зв’язку зі збільшенням у мікрорайоні кількості дітей дошкільного та шкільного віку». Лише після такого «прочухана» зі столиці міський голова Полтави Олександр Мамай погодився зустрітися з непоступливими батьками. Така зустріч відбулася 17 вересня. «На жаль, то була розмова ні про що, — пригадує голова селищного комітету Червоного Шляху Оксана Яковлєва, котра також «воює» за початкову школу разом із донькою-четвертокласницею. — На ній пан Мамай лише повчав нас зверхнім тоном, який доводив деяких мам до сліз».
Того самого дня надвечір уперше приїхали до закритої школи керівники області та міста разом зі своїми профільними соратниками. «Голова ОДА поставив перед Олександром Мамаєм чіткі завдання: негайно розпочати ремонт цієї споруди та «гірської» дороги, — продовжує Оксана Яковлєва. — З тим, щоб упоратися з ним до холодів і снігу. Правда, про подальшу долю відремонтованої школи тоді говорилося туманно».
У розмові з власкором «Голосу України» це підтвердили й інші учасники тієї виїзної наради — заступник голови облдержадміністрації Олександр Коваль та директор департаменту освіти і науки ОДА Володимир Мирошниченко. Мовляв, і дорогу лагодитимуть, і косметичний ремонт шкільного приміщення робитимуть. Та навчатися дітям, на думку посадовців, усе-таки зручніше буде в сучасніших школах.
Хоча остаточно його долю належало вирішити на сходці мешканців Червоного Шляху, яку запланували на суботу, 21 вересня, за участю міського голови Олександра Мамая.
«Без прапорів ви ж нас узагалі не помічаєте»
На обіцяну владою суботню зустріч із ним у тамтешній парк прийшло понад сотні мешканців селища.
Однак, попри особисті обіцянки, пан Мамай до людей, які чекали його півтори години (!), так і не приїхав.
До речі, саме на тій сходці в суботу батьки неохоплених навчанням дітей твердо вирішили відправити дітей у школу №12. Зовсім не тому, що злякалися обіцяних владою штрафів за «утримання» дітей удома, офіційних викликів «на бесіди» у відповідні служби і навіть погроз позбавити батьківських прав... Страх перед можновладцями вони вже побороли.
Тож діти «відмовників» сіли за парти ЗОШ №12 в її основному приміщенні. Чи надовго? Як повідомила власкору «Голосу України» Оксана Яковлєва, вимоги батьків до міської влади залишаються такими самими: невідкладний ремонт приміщення початкової школи і дороги.
Полтава.
Фото автора.
Тоді батьки з дітьми транспортом тієї ж «Свободи» вирушили у столицю. І за підтримки народних депутатів Юрія Бублика та Олега Сиротюка влаштували не менш резонансні «відкриті уроки» під стінами Кабінету Міністрів, Верховної Ради та адміністрації Президента. В Києві зустрілися також із представниками міністерської комісії Держінспекції навчальних закладів, які кількома днями раніше вивчали ситуацію в Полтаві. «В їхніх перших висновках, які нам зачитали, наводилися конкретні приклади грубих порушень при закритті початкової школи на Червоному Шляху, — розповідає власкору «Голосу України» мати трьох малолітніх дітей Оксана Лазоренко. — Водночас нам сказали, що остаточне рішення все одно ухвалюватиме орган місцевого самоврядування, на керівника якого нібито не може вплинути ніхто, крім Президента».
А в офіційних висновках комісії зазначалося, що рішення про закриття початкової школи «було прийнято без відповідної роз’яснювальної роботи з батьківською громадськістю та створення належних умов для підвезення учнів до школи».
