«Амбулаторія» у вулику

Василь Лукащук із села Симонів Гощанського району — один з небагатьох пасічників, хто зумів реалізувати у своїй садибі унікальну методику бджололікування на вуликах-лежанках. Таких на його пасіці два. Вони нагадують капсулу, розділену навпіл: одна половина для бджіл, інша — для людей. Вулики ще зберігають запах свіжої деревини, який доповнюють аромат меду та прополісу.

— Під лежанкою мешкають дві бджолині сім’ї. А це декілька тисяч комах! — розповідає пасічник. — Її застеляю постільною білизною, а коли лягаю, «вулик» закриваю кришкою. Сеанси тривають кілька годин. За цей час можна бути певним, що бджоли не вжалять: отвори у вулику невеликі, придатні лише для проходження повітря, а більші закриті щільною сіткою.

На вулику, як стверджують ті, хто пробував бджолине лікування, лежати тепло й затишно. А головне — здорово, у прямому розумінні цього слова.

— Я не фахівець з апітерапії, узагалі все життя пропрацював водієм, — каже Василь Ананійович. — Але коли побачив по телебаченню, що є така методика, подумав: чому б не зробити так, щоб і мої бджоли допомагали людям не тільки медом. Публікації та наукові матеріали на цю тему почав шукати для мене й син. Тож тепер знаю, що під впливом вуликотерапії нормалізується артеріальний тиск, поліпшуються судинний, серцевий і мозковий кровообіг, зовнішнє дихання, знімається спазм і зміцнюється тонус м’язів. А ще це величезний інгаляційний пристрій, повітря в якому насичене фітонцидами, прополісом, воском, тому є помічним у разі бронхітів, астми та інших захворювань дихальних шляхів.

 

Рівненська область.