Херсонцям, котрі мешкають у престижних кварталах центру міста, доводиться подвоювати пильність, виходячи з дому. Адже після першого-ліпшого дощику вони легко можуть потрапити у провалля, що зненацька розверзлося просто на дорозі або тротуарі. Та й у власних будинках їм не набагато безпечніше — вони «тріщать по швах» і загрожують обвалитися на голови господарів квартир. Історична частина міста потроху йде під землю, не витримуючи тиску сучасних будівель та не вельми мудрої містобудівної стратегії муніципальної влади.

Пастки у центрі

На пішоходній вулиці Суворова херсонці обходять десятою дорогою сучасний торговельно-розважальний центр «Суворовський». Всупереч протестам громадськості його збудували просто впоперек сходів, що вели до обласного музично-драматичного театру і відкривали чудову панораму. Замість панорами височить справжнє одоробло, яке за виразні особливості конструкції городяни нагороджують презирливими прізвиськами на кшталт «сундук» чи «комод». Та зіпсований вигляд — ще півбіди. Уздовж стін будівлі з’являються нові й нові розколини грунту, що вже сягають глибини до двох метрів! Їх закидають піском та гравієм, відгороджують стрічками, але за кілька днів будматеріалів наче й не бувало, а пастки посеред тротуарної плитки знову чатують на необережних пішоходів.

Краєзнавці кажуть, що це аж ніяк не випадковість. Свого часу будівлі у Херсоні зводили на глинистих грунтах і викопували під ними ходи, які понад два сторіччя тому мали оборонне значення, а потім використовувалися в господарчих цілях — як сховища товарів та погреби. Мережа катакомб простяглася уздовж Дніпра на півтора десятка кілометрів, і завалені входи до них ще й сьогодні існують у кожній старій будівлі.

Скажімо, під вагою того ж таки ТРЦ «Суворовського» зрушилися пласти глини, і почали руйнуватися легкі фундаменти сусідніх будівель, частина яких є пам’ятками архітектури. Зокрема, на сусідній вулиці Карла Маркса розтріскалися стіни нещодавно відреставрованого особняка колишнього губернського Дворянського зібрання, який зараз займає філія одного з великих комерційних банків. До того ж такі випадки аж ніяк не є поодинокими. На проспекті Ушакова експерти Держслужби з надзвичайних ситуацій також виявили тріщини у стінах старовинної будівлі обласного Центру народної творчості, яка стрімко наближається до аварійного стану. А на вулиці Горького після здачі в експлуатацію житлової чотириповерхівки для співробітників СБУ почали «розповзатися» фундаменти одразу трьох найближчих приватних будинків, що спокійно простояли кілька десятків років. І цей сумний перелік можна продовжувати.

Два світи в одному будинку

Збудовані над херсонськими катакомбами архітектурні шедеври у більшості своїй — наче два світи. Фасади, що виходять на вулицю, дбайливо поштукатурені та підфарбовані, у приміщеннях на перших поверхах розмістилися розкішні магазини та банківські офіси — все, як і має бути у солідному діловому центрі. А в тій частині, що виходить у двір, поміж стін, що випадають шматками, та перекошеної підлоги доживають свого віку одинокі старі люди. У них не те що гроші на ремонт відсутні — часом уже навіть несила вибігти на двір, коли стіни починають загрозливо тріщати.

— У нашому будинку на вулиці Комунарів, 21 вихід до катакомб з підвалу засипали ще до мого народження. Але вони нікуди не ділися і дуже швидко нагадують про себе, варто лише нам на поверхні забути про їх існування. От сусіди почали зводити прибудову — і стіна одразу посунулася, а дерев’яна веранда взагалі відійшла від неї. Та що веранда! Під асфальтом виникли такі западини, що в одну навіть трактор з причепом провалився, який сміття забирати приїхав. Через аварійність у наших квартирах давно відімкнули газ, і взимку гріємося дров’яними та вугільними пічками, як наші прадіди, — приречено розповідає 52-річна пенсіонерка Тамара Шевченко. — Спочатку скаржилися, сподівалися, що коштом міста дім відремонтують, але де там — двоповерхівка руйнується дедалі більше. Вже й сподівань на щось краще нема: просто чекаємо, поки дім завалиться, бо йти нам звідти нікуди.

— Ніде правди діти: історичний центр Херсона потребує термінової реконструкції, і вже з наступного року будемо шукати на неї фінансування. Але на значні бюджетні інвестиції навряд чи можна сподіватися. Тому доведеться шукати фінансову підтримку всюди, аж до міжнародних організацій, які видають гранти на проекти, пов’язані із збереженням історичної спадщини. Сподіваємося на допомогу обласної організації Національної спілки архітекторів України, — прокоментував начальник управління архітектури й містобудування Херсонської облдержадміністрації Григорій Ходін. — Що ж до катакомб у історичному центрі, то скажу правду: ми просто не знаємо, чого від них чекати і яку небезпеку вони являють. А нині комунальники оперують хіба що дуже приблизними схемами напрямів катакомб, без їх відгалужень та заглиблень. Спускатися туди смертельно небезпечно, тож нову карту можна скласти тільки за сучасними електронними приладами, що спроможні «бачити» під землею всі порожнини на п’ятнадцять-двадцять метрів. Але така «іграшка» коштує з десяток тисяч доларів у еквіваленті, а хто дасть на неї гроші?

Факт

З 126-ти будівель Херсона, які внесені до Державного реєстру пам’яток архітектури, кожна десята потребує повного відновлення, а половина — невідкладних реставраційних робіт (дані управління архітектури та містобудування Херсонської облдержадміністрації).

Дослівно

«Причини руйнування історичного центру міста дуже легко «списати» лише на те, що шари грунту під ним втратили стійкість через розмивання та заповнення катакомб грунтовими водами. Але візьмімо до уваги, що кожен матеріал має свій резерв стійкості. Для вапнякових брил, з яких викладали стіни наших архітектурних шедеврів, «термін експлуатації» становить сотню років, і він уже сплив. До кожного старовинного будинку, де живуть чи працюють люди, потрібен виважений, суто індивідуальний підхід. І починатися він має не з проекту реконструкції, а з грунтовної інженерно-технічної експертизи», — підсумовує начальник Інспекції з охорони пам’яток історії та культури Херсонщини Іван Солоницький.

 

Пенсіонерка Тамара Шевченко біля заваленого входу до катакомб.

Деякі старовинні будівлі у Херсоні капітально не ремонтували жодного разу впродовж останнього сторіччя.

Фото автора.