Випробовування на стійкість безгрошів’ям

Цікаво, хто непевніше почувався перед селекторною нарадою з місцевими органами влади, яка пройшла під головуванням віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула, — очільники з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ (Мінрегіону) чи керівники Міністерства енергетики та вугільної промисловості (Міненерго)?

Аномально низькі температури приходять завжди зненацька, як застуда, це — факт. Миттєво забезпечити подачу теплоносія в мережі неможливо. Але всі усвідомлювали ризик, що доведеться з подачею тепла поквапитися. І через метеоумови, і через спрацьовані на третину комунальні мережі, і через нестачу доходів у центральному і місцевих бюджетах, попри зростання надходжень у вересні. Енергетики та комунальники спинами відчували: бабине літо таки підсуне свиню.

Через низькі температур змусили завчасу подавати тепло в соціальні заклади та житлові сектори. Спершу йшлося лише про підключення опалення у пологові будинки, на об’єкти, в яких постійно перебувають діти або люди похилого віку. Житловий фонд пообіцяли «обігріти» до 15 жовтня. Але вже зараз ясно, що не усім батареям перепаде однаково. У Києві цього тижня подавали тепло в кожен п’ятий будинок  «Київенерго» знизило тиск газу на своїх ТЕЦ через борг газовикам у 2,1 мільярда гривень неабияким чином тому, що столична влада завинила компанії також 1,5. Якщо температура знижуватиметься і далі, а тиск залишиться на такому рівні, як цього тижня, без тепла і гарячої води буде чимало мікрорайонів столиці.

Від цінових перекосів дме з усіх щілин. До жовтня підприємства комунальної енергетики (ТКЕ) мали погасити понад 17-мільярдний борг за спожитий природний газ під загрозою втратити пільговий тариф і ліміт газу, але не погасили.

У собівартості тарифів на послуги централізованого теплопостачання ціна газу менша його вартості мінімум на півтисячі гривень з розрахунку на тисячу кубометрів, промисловим споживачам він обходиться майже вп’ятеро дорожче. Такий дисбаланс має виправляти державний, надміру дефіцитний, бюджет. Дякувати б за це, але за вісім місяців на погашення різниці в тарифах спрямовано трохи більше двох сотень мільйонів замість передбачених 2,6 мільярда гривень. За стагнації виробництва і падіння доходів уряд передусім дбає про погашення зовнішніх боргів, які формують попит на валюту, забезпечуючи стабільність обмінного курсу.

Але це не знімає низки логічних запитань. Скажімо, коли Національна комісія по державному регулюванню у сфері комунальних послуг, доведе свою користь? Або — як скоро наші міністри усвідомлять, що енергетика — для народу, а не навпаки? А ще, хто б нас переконав, що європейців не обходитимуть наші лукаві тарифи, якщо ми матимемо з ними спільний енергоринок? Хіба уніфікація тарифів не стане однією з вирішальних умов припливу інвестицій у вітчизняну енергетику?! Чи енергетика їх не потребує?

Населення з гарантованими доходами не злякало б підняття тарифів до економічно вмотивованого рівня, бо гарантовані доходи споживачів зумовлюють гарантовані прибутки вітчизняної енергетики. Логічно, бо їй вони потрібні для повноцінного розвитку. Хіба не резонно — зосередитися на зміцненні платоспроможності споживачів, яка є чи не найважливішою передумовою будь-якої, і передусім — енергетичної безпеки?

Всесвітня енергетична рада, акредитована при ООН, обнародувала результати рейтингу енергетичної стійкості в 2013 році. До відома: цей рейтинг (Word Energy Concіі) присвоюється на основі порівняльного аналізу енергетичної ситуації в країні, а базується на трьох чинниках: енергетичній безпеці, доступності електрики до населення та екологічності. Очолює рейтинг WEC, в якому 129 країн, Швейцарія, в десятці кращих країн з енергостійкості - Данія, Швеція, Австрія, Великобританія, Канада, Норвегія, Нова Зеландія, Іспанія, Франція.

Наша країна посідає 97-ме місце, ми обійшли такі держави, як Сербія, Молдова, Індія, а також країни Африки. Кажуть, нашій енергетиці найбільше бракує екологічності. Атож. Але список галузевих дефіцитів значно ширший, бо нема грошей для того, щоб їх усувати. Тарифи на тепло і воду не дотягують до собівартості 30—40 відсотків і не передбачають інвестиційної складової на оновлення мереж. Якщо це виправити, то житлові субсидії доведеться призначати щонайменше 80 відсоткам домогосподарств країни, тож найбільший дефіцит зараз — гроші.

...Пригадую, як котрийсь керівник із «Енергоатома» пхикнув: не біда — мовляв, не дорахувалися мільярда гривень на інвестиційний розвиток. Для генеруючої компанії з найдешевшим тарифом на електроенергію втрата мільярда, може, важить і небагато. Не дивно, що у представників атомної енергетики дещо інший погляд на енергетичну стійкість, ніж у експертів або, скажімо, у представників теплокомуненерго. А тим часом у країнах, які потрапили в першу десятку згаданого рейтингу енергетичної стійкості, такої розбіжності в поглядах на власний потенціал не помічається.

Продуктивність праці в ЄС у кілька разів вища, ніж в Україні, що дає змогу розвиватися європейцям за рахунок власного, а не боргового капіталу, без якого нам вже не обійтися. Тому чиновники «на ура» сприйняли звістку про чергові переговори українських урядовців з МВФ. Хочемо ми того чи ні, загальну атмосферу неабияким чином псує стагнація виробництва, проблеми з державними фінансами, про що свідчили новини. Мінфін спробував, було, дорозмістити дво- і трирічні доларові облігації внутрішньої державної позики — не позичили. Рейтингове агентство Moody’s знизило нам суверенний рейтинг. Через млявий попит на внутрішньому ринку «Сумихімпром» згорнув виробництво складних добрив. У четвертому кварталі російський газ Україна купуватиме з розрахунку 410 доларів США за 1 тисячу кубометрів (на 10 доларів дорожче, ніж у третьому кварталі). Несприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках знову випробовує нашу країну на стійкість. Як на мене, для захисту згодяться усі засоби, якщо вони дають робочі місця. Кажуть, що суднобудівний завод «Ленінська кузня» готується серійно випускати... гранатомети з надією, що вони зацікавлять і власну армію. Сьогодні — це вже добра новина.