Профільний парламентський комітет організував і провів круглий стіл «Освіта представників національних меншин країни: проблеми та шляхи їх вирішення». Уперше за роки незалежності у комітеті за активної участі регіональних фахівців, столичних науковців, громадських діячів обговорювалися проблеми мовної політики взагалі та вивчення мов і літератур національних меншин зокрема. Представники російської, румунської, угорської, кримськотатарської, польської, болгарської та інших діаспор на засіданні висловили також свої думки щодо розвитку мережі навчальних закладів, підготовки педагогічних кадрів, навчально-методичного забезпечення шкіл тощо.
Зауваження та пропозиції педагогів будуть враховані при підготовці відповідних рекомендацій народним депутатам, членам уряду, чиновникам МОНУ, запевнила учасників діалогу голова парламентського Комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич. У своєму виступі вона зазначила, що в загальноосвітніх школах країни вивчається 31 мова, з яких 19 — мови національних меншин. Найгостріші проблеми - часом низька якість підручників, які до того ж безальтернативні, нерідко нав’язані вчителям Києвом; не завжди дотримується принцип доступності дітей до вивчення тієї чи іншої мови; незадовільне навчально-методичне забезпечення тощо. Серед матеріалів круглого столу була і офіційна довідка профільного міністерства про освіту громадян національних меншин. Одразу зазначу, що в звіті не говорилося про болючі проблеми, отже, і про шляхи їх вирішення не йшлося. У цій сфері, на переконання чиновників, «все хорошо, прекрасная маркиза, все хорошо, все хорошо».
Заступник міністра спочатку нагадав, що всі громадяни України мають конституційне право на безплатну освіту в усіх державних і комунальних навчальних закладах, незалежно від статі, раси, національності... Потім назвав чинні закони, якими передбачено навчання материнською мовою. Далі просвітив про реалізацію освітніх потреб етнічних спільнот відповідно до положень Національної стратегії розвитку освіти; про Громадську раду керівників програм всеукраїнських громадських об’єднань національних меншин. Із довідки учасники дізналися, скільки надруковано підручників, для кого, на яку суму.
Цифри вражають. Але наводити їх не ризикну, бо один із представників діаспори стверджував, що вони застарілі і пахнуть нафталіном зразка 2007 року. Його підтримала педагог з Криму, яка заявила, що в Україні вивчають вірменську мову не 53 гуртківця, як зазначено в міністерській довідці, а значно більше. Тільки в автономії таких понад сто...
Олена Добра, завідуюча відділу освіти виконкому Федерації грецьких товариств України, розповіла, що вчителі новогрецької мови їздять підвищувати кваліфікацію аж в Елладу. Але документ про закінчення курсів українські чиновники при атестації... не визнають. Вимагають відповідну ліцензію від університету, в якому навчалися українські педагоги. Та от біда: у Греції є все, але немає навіть поняття «університетська ліцензія». Схожа ситуація у вірменських наставників, які вимушені проходити атестацію... у Вірменії...
Серед побажань учасників круглого столу, що стосувалися підготовки кадрів, якості підручників і методичних посібників, розширення мережі навчальних закладів, було і таке: проводити всеукраїнські учнівські олімпіади з мов національних меншин.
Лілія Гриневич гарантувала, що всі пропозиції і рекомендації представників діаспор оприлюднять на парламентському слуханні на тему: «Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення». Вони пройдуть 23 жовтня ц. р.