Нова редакція Трудового кодексу, над яким уже понад десять років ламають списи політики, профспілки та роботодавці, вже готова до розгляду в парламенті. Учора відбулося представлення доопрацьованого законопроекту у Федерації профспілок України. Автори — депутати-регіонали Олександр Стоян та Ярослав Сухий (на знімку)— запевняють, що пропозиції профспілок враховано і жодних ущемлень соціальних прав людей праці за новим трудовим законодавством не буде. 
Зволікати надалі з ухваленням нового Трудового кодексу, який через політичні суперечності переходить у різних редакціях та під різними номерами з одного парламентського скликання до наступного, годі, — переконані автори законопроекту. Адже ми досі працюємо ще за радянським Кодексом законів про працю 1971 року. Тоді як зі здобуттям незалежності Україна почала жити в нових реаліях: з’явилися приватна власність на засоби виробництва і такі процеси, як банкрутство чи зміна власника підприємства, заборгованість із виплати зарплати, новий суб’єкт трудового законодавства — роботодавці, змінилася роль профспілок тощо. Україна — єдина з колишніх республік СРСР, яка досі не прийняла новий Трудовий кодекс. А у зв’язку з інтеграцією до Євросоюзу маємо відобразити у вітчизняному трудовому законодавстві ратифіковані міжнародні угоди й акти та Європейську соціальну хартію. «Якби була політична воля, не було постійних політичних інсинуацій і прийняли б новий Трудовий кодекс, то ми уже за 10 років разом із профспілками та представниками трудових організацій відшліфували і відпрацювали б його, як інші країни», — наголосив співавтор законопроекту Ярослав Сухий. Долю Трудового кодексу він порівнює із долею ще одного багатостраждального законопроекту — про загальнообов’язкове медичне страхування, що призводить фактично до колапсу в медицині. «Але через грубе політиканство ці важливі закони досі не прийняті», — вважає депутат.
У свою чергу, Олександр Стоян на закиди опозиційних депутатів та незалежних профспілок звертає увагу на те, що в доопрацьованому варіанті Трудового кодексу, який було внесено до парламенту наприкінці серпня на-взамін відкликаного законопроекту від 22 квітня, враховано низку висловлених зауважень і пропозицій. Зокрема, перед роботодавцями поставлено вимогу, що зарплата є першочерговим платежем, збережено обов’язковість ведення трудових книжок і підписання контракту чи трудового договору під час приймання на роботу, розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише за згоди профспілки, передбачено збільшити з 20 до 30% надбавку за роботу в нічний час, можливість продовжувати працювати пенсіонерам, забороняється звільняти працівників за участь у страйку. Основні закиди опозиції — зокрема, щодо можливості безоплатно збільшувати тривалість робочого дня, автори законопроекту також відкидають. За словами 
О. Стояна, згідно із законопроектом тривалість робочого дня, як і нині, становитиме 8 годин, робочого тижня — 40 годин, п’ятиденний робочий тиждень. А якщо людина перепрацює за рік понад 120 годин — їй мають сплатити в потрійному розмірі. А про дванадцятигодинний робочий день чи подобове чергування йдеться лише на тих виробництвах чи організаціях, де безперервний процес і відповідний графік роботи. І це окремо виписано в законопроекті.
Розробникам законопроекту закидають ще одну начебто недемократичну новелу — про відеоспостереження на робочих місцях. Утім депутати, які постійно працюють під прицілами десятків теле- та фотокамер, кажуть, що до такого вже звикли і не вбачають у цьому надзвичайщини. У багатьох великих офісах та супермаркетах вже давно встановлено камери відеоспостереження, що ні в кого не викликає обурення. А камер у туалетах та роздягальнях не було й не буде.
Під час доопрацювання Трудового кодексу враховано й ще одну пропозицію: щодо матерів-одиначок, котрі самі виховують дітей. У попередньому варіанті передбачалося, що одиноку матір могли звільнити з роботи за «неналежне виконання обов’язків», що роботодавці могли вільно тлумачити на власний розсуд. Тепер це положення виключено.