Щоранку, йдучи на роботу, багато хто з наc помічає, як старанно двірники очищають подвір’я від опалого листя. Тим часом екологи б’ють на сполох: у такий спосіб ми збіднюємо ґрунти, а це, в свою чергу, може призвести та й уже призводить до загибелі дерев. До того ж опале листя могло б убезпечити коріння дерев і рослинність від лютих морозів, які пророкують нам синоптики цієї зими.
— Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України забороняють вивозити з парків листя, за винятком території вздовж доріжок, навколо пам’ятників, спортивних та дитячих майданчиків, — прокоментував ситуацію заступник голови Національного екологічного центру Олексій Василюк. — Проте достатньо зазирнути у будь-який парк восени, аби побачити, що листя прибирається на всій його площі. В багатьох випадках територія парку вишкрібається до голого ґрунту, на якому навіть трави не лишається, — резюмує Олексій Василюк.
Варто також зазначити, що саме листя, у разі його перегнивання, могло б перетворюватися на гумус і бути поживним біологічним добривом для ґрунту і рослинності, натомість ні ґрунту, ні тим більше добрива.
Ми спробували з’ясувати ситуацію у комунальників і «зеленбудівців». Заступник директора «Київзеленбуду» Солом’янського району Олександр Лукаш також послався на Правила утримання зелених насаджень. Але, за його версією, опале листя потрібно прибирати у тих зелених зонах, де є газони. Каже, що саме в парках вони є, а отже, якщо його не прибрати, трава за зиму під листям випріє. Тому в парках листя однозначно прибирається, а от у лісопарках цього можна й не робити, повідомив чиновник. Що стосується перероблення листя на гумус чи пілети, то, як зазначив посадовець, на жаль, у районі немає установок, які здатні це робити, а все листя вивозиться на сміттєзвалища. Щодо прибудинкових територій, то Олексендр Лукаш переадресував моє запитання до ЖЕКів.
Двірник Валентина, за роботою якої я щодня спостерігаю, йдучи на службу, пояснила, що нині у них досить важка пора: листя опадає повільно, і кожного дня його треба прибирати. Тож поки розмовляємо, вона активно махає мітлою. За дві години, каже, назбирала повних п’ять мішків, а воно після дощу дуже вологе і важке. Все скидає потім у баки для сміття, а далі шлях один — на полігон. До речі, за вивезення такого сміття заплатимо ми з вами, тобто мешканці будинків. Валентина ж на те, що з листям вимітає ґрунт, не зважає: наказано кожен день прибирати, от і мусить. Інакше штрафуватимуть.
Йдеться у «Правилах» і про перероблення листя та рослинних решток. Все це необхідно вивозити на спеціальні полігони чи майданчики підприємств зеленого господарства для приготування компостів, добрив тощо. Пам’ятаю, торік «зеленбудівці» справді анонсували облаштування таких територій, куди мали звозити органічні рештки. Утім, під час підготовки цієї публікації мені так і не вдалося з’ясувати жодної адреси такого пункту. Одне слово, за відсутності зміни підходів до поводження з опалим листям, мине ще кілька років, і дерева у київських парках і скверах всохнуть, а нові дуже важко приживатимуться без родючого шару ґрунту. Пригадайте насадження молодих дерев вздовж автодоріг: щороку їх саджають наново, адже в «комірках» серед асфальтованого тротуару немає ні родючого ґрунту, ні опалого листя, ні води, до якої може дотягнутися коріння. А відповідь підказує сама природа. Ніхто не збирає листя в лісах, а дерева ростуть там набагато краще, бо опале листя захищає в зимову пору від морозів, а навесні, перепрівши, дає необхідні для розвитку поживні речовини і мінерали.
Довідково
Із Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України
«Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок газонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для грунту, який запобігає випаровуванню грунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з грунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам’ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо).
На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом».
А як у них
Що упало, не пропало
А доки наші спеціалісти сперечаються, збирати опале листя чи ні, у британському Бірмінгемі подивилися на нього під іншим кутом зору: тут воно — джерело доходів. Виготовляють із нього не що інше, як дрова. Щоправда, «поліна» мають вигляд таблетки, але ефект такий само, як і від дров. Проте якщо масова заготівля дров — означає вирубування лісів, то тут жодної шкоди природі. Технологія виробництва екодров полягає не лише в сушінні та пресуванні біомаси (до слова, на одно поліно йде приблизно один великий сміттєвий пакет із листям). У кінцевий продукт британці додають віск, котрий «зв’язує» компоненти і є додатковим пальним. При цьому одне поліно горить 2—3 години, що втричі довше за дерев’яне.
В Індії, та і загалом у Південно-Східній Азії, уже давно замислилися над можливістю використання опалого пальмового листя. Його тут збирають, замочують у воді, ретельно промивають, сушать. Висушене листя кладуть під гарячий прес відповідної форми. Виходить дуже гарний термостійкий екопосуд.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
