У найближчі місяці в Верховній Раді розгорнеться достатньо цікава дискусія навколо судових змін. Про це під час круглого столу на тему «Конституційна реформа: можливі сценарії» заявив народний депутат від фракції «УДАР» Ростислав Павленко.

«Робота в парламенті буде досить напруженою, оскільки Конституційний Суд не знайшов проблем у положеннях, приміром, щодо подовження повноважень прокурора, формування Вищої ради юстиції. Тому ми вирішуватимемо багато процедурних питань і працюватимемо над сутністю цих змін», — підкреслив він.

Нині, за його словами, конституційна реформа відбувається на різних рівнях. Тому можна говорити про кілька етапів змін Основного Закону. 

Перший — так звана конституційна реформа, яка розпочалася в 2010 році. Її яскравим прикладом є повернення до редакції Основного Закону 1996 року. 

Також дотичними до цього є зміни в судовій владі, котрі були здійснені шляхом реформування поточного законодавства і ще більше закріпили залежність судової влади від виконавчої. Наступним кроком було ухвалення законодавства про референдум. Попри те, що є висновки експертів про пряму суперечливість низки його норм Конституції, тим не менше воно вважається чинним.

Другий етап стосується адаптації конституційних змін до європейських стандартів. 

«Роблячи все для виконання умов, які висуває європейське співтовариство, ми можемо говорити про певне порозуміння між політичними силами для ухвалення відповідних норм. Приміром, є законопроект щодо виконання рішень судів, але багато питань відкладено для пошуку компромісу з суспільством», — зазначив народний обранець.

Координатор правових програм Школи політичної аналітики Сергій Балан вважає, що нині конституційна реформа розподілена між декількома центрами впливу, жоден з яких не має виняткової монополії на ухвалення остаточних змін.

«Низка законопроектів про внесення змін до Основного Закону була розроблена і внесена до парламенту за ініціативи адміністрації Президента. Деякі складові конституційної реформи розробляються в Міністерстві юстиції. Тобто є центри, котрі взяли на себе відповідальність розробляти проект таких змін. Жодний з них немає остаточно уявлення як їх втілювати і якої конфігурації буде Основний Закон після роботи тієї чи іншої групи», — розповів експерт.

С. Балан також наголосив: влада повинна вести більш активний діалог із суспільством про те, як здійснювати конституційну реформу.

Народний депутат Ростислав Павленко і координатор проектів Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.