Законопроект, розроблений депутатами від Партії регіонів Олександром Стояном та Ярославом Сухим, подано до парламенту наприкінці серпня на заміну проекту, який було внесено у квітні, а напередодні закриття минулої сесії відхилено профільним Комітетом із питань соціальної політики та праці й відправлено на доопрацювання. Однак позиції більшості та опозиції щодо положень нового трудового законодавства знову розходяться.
Необхідність ухвалення нового Трудового кодексу України обумовлена насамперед тим, що всі ми досі працюємо ще за радянським Кодексом законів про працю України, прийнятим 1971 року. Тоді як із формуванням ринкових відносин докорінно змінилася вся система праці. Окрім того, в низці законів, які визначають трудові відносини, виникло безліч неузгодженостей і колізій. Зокрема, щодо порядку прийому та звільнення з роботи, надання відпусток, оплати лікарняних тощо.
Проект Трудового кодексу складається із дев’яти книг (436 статей), а також прикінцевих та перехідних положень. Автори законопроекту зауважують, що в документі порівняно з чинними законами значно чіткіше, ніж раніше, визначено сферу дії трудового законодавства, в тому числі за участі іноземних працівників і роботодавців. Окрім того, законопроект спрямований на адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої) та інших міжнародно-правових актів — Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці. Серед новацій законопроекту — правила правонаступництва у трудових відносинах після ліквідації юридичних осіб та створення на базі їх майна нових підприємств, порядок відшкодування моральної шкоди, прав працівників, які працюють за строковим трудовим договором. Також сформульовано загальні правила про склад робочого часу, положення про першочерговість виплати заробітної плати за рахунок коштів, що поступають до каси або на рахунок роботодавця.
«Проект нового Трудового кодексу України має на меті визначення основних засад і механізмів реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці та забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки, — стверджують у пояснювальній записці автори законопроекту. — Комплексний підхід до вирішення соціально-трудових питань, кодифікація й уніфікація законодавчих актів з питань праці та інкорпорація їх норм до проекту і є характерною особливістю законопроекту». Співавтор законопроекту Ярослав Сухий стверджує, що в документі відображено європейські положення у зв’язку з євроінтеграційними устремліннями України і жодних дискримінацій найманих працівників немає.
Водночас опозиція вважає, що в новому проекті Трудового кодексу немає ніякої «європейськості», а натомість приховано відверте ігнорування прав найманих працівників. Адже з доопрацьованого законопроекту не зникла жодна з тих статей, проти яких виступали профспілки.
«Законопроект розроблено на угоду великого капіталу, і він значно звужує соціальні права найманих працівників», — стверджує секретар Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці, депутат від «Батьківщини» Андрій Павловський. За його словами, законопроект спрощує процедуру звільнення з роботи — роботодавець зможе розірвати договір без попередження за, скажімо, відмову від медогляду чи профілактичного щеплення, чи за розголошення розміру зарплати, як комерційної таємниці. Стануть менш захищеними й одинокі матері.
Голова Конфедерації вільних профспілок України та Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець звертає увагу на те, що за новим Трудовим кодексом випробувальний термін при прийомі на роботу збільшиться з трьох до шести місяців, відтак роботодавці зможуть використовувати працю шість місяців із низькою зарплатою або взагалі безплатно, а потім сказати працівникові, що він не підходить і за три дні звільнити.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Голова Київського міського об’єднання Конфедерації вільних профспілок України Петро Тулей, голова Конфедерації вільних профспілок України та Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець, народний депутат України, фракція ВО «Батьківщина», Андрій Павловський.
