Дніпропетровську повернули майна на півтора мільярда

Близько ста найліквідніших об’єктів нерухомості, більшість із яких перебуває в самому центрі Дніпропетровська, мало не щезли з комунальної власності громади. На думку експертів, місто могло втратити близько півтора мільярда гривень, хоча оцінна вартість будинків і приміщень виявилася в десятки разів нижчою, ніж їх реальна ринкова ціна. Завдяки втручанню журналістів і громадських активістів вдалося скасувати ухвалене рішення суду й повернути вже практично втрачене містом майно. На винних, серед яких можуть опинитися поважні міські чиновники, чекає суд. Можливо...

Вартість об’єктів занизили в десятки разів

Як стало відомо кореспондентові «Голосу України», 24 липня суддя господарського суду Дніпропетровської області Бондарєв Е. М. затвердив мирову угоду від 18 липня між комунальним підприємством «Спеціалізована ремонтно-будівельна ділянка» (СРБД) Дніпропетровської міськради, зареєстрованим на вул. Ударників, 6 (код ЄДРПОУ 13418050) і комітетом кредиторів, що складається із представників приватних структур під керівництвом директора ТОВ «Солярис». Так, у зв’язку з банкрутством КП (оголошення про порушення господарським судом кримінального провадження у справі про банкрутство боржника було опубліковане в «Голосі України» від 29.01.2013 р. в № 18 (5518) на баланс ТОВ передавали 96 об’єктів нерухомого майна (копія документів у справі № 38/5005/11447/2012 і повний перелік об’єктів є в редакції «Голосу України»).

Те, що згідно з рішенням суду переходило в приватну власність, а, точніше, вартість, у яку були оцінені ці об’єкти, вражає навіть недосвідченого мешканця Дніпропетровська.

Приміром, будівлю денного стаціонару на вул. Жуковського, 4-А (один із найпрестижніших районів міста) загальною площею 832,9 кв. м. було оцінено всього в 684 тисячі гривень. Поліклініка на вул. Фучика, 12-А (також елітний район) загальною площею 960,8 кв. м. затягнула менш як на мільйон. Недалеко від цього місця нежитлова будівля за адресою вул. Писаржевського, 1-А загальною площею понад три тисячі квадратів «коштувала» трохи більше півтора мільйона гривень. Денний стаціонар 14-ї міськлікарні на вул. Жовтневій, 8-А оцінили в 123 тисячі.

Приблизно за таким самим принципом було оцінено будівлі, споруди та нежитлові приміщення на центральному проспекті міста — імені Карла Маркса. Наприклад, вартість квадратного метра на об’єктах за адресою пр. К. Маркса, 119-А — (там розташовується КП «Дніпропетровський міськелектротранспорт» з унікальними майстернями: єдиними в країні, що мають ліцензію на капремонт рухомого складу) становила менш як тисячу гривень. Випадково чи ні, але саме в цей період було усунуто з посади директора цього підприємства Володимира Легкого). А квадратний метр у житлових приміщеннях в десяти хвилинах їзди від центру оцінювався в сто доларів.

Найгуманніший і найшвидший...

Ще 14 березня на затвердження господарського суду області надійшов реєстр вимог кредиторів. І вже за десять днів суд його затвердив на вищевказану суму. Найбільшими кредиторами КП були визнані дніпропетровське ТОВ «Фуд-Сервіс Дніпро» (понад 27 мільйонів гривень) і дніпродзержинське ТОВ «Агроінвест-Україна» (близько 39 мільйонів гривень). Серед кредиторів — ПП «Інфоспектр», що й ініціювало процес банкрутства.

Постановою госпсуду від 16 квітня «Дніпропетровський міськелектротранспорт» визнається банкрутом, починається процедура ліквідації, а ліквідатором призначається арбітражний керуючий Наталя Саричова (свідоцтво №99 від 01.02.2013 р.). Про це було написано в «Голосі України» від 27.04.2013 р. в №82—83 (5582—5583).

11 липня госпсуд задовольняє клопотання Саричевої і звільняє активи комунального підприємства з-під податкової застави. І вже за п’ять днів суд вирішує змінити основних кредиторів: замість «Агроінвест-Україна» і «Фуд-Сервіс Дніпро» у справі з’являється їхній правонаступник — ТОВ «Солярис» (код платника податків відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України 36606935, що в смт Ювілейне Дніпропетровського району на вул. Теплична, 21). А ще за два дні Саричева заявила в суді про мирову угоду, досягнуту між комунальним підприємством і новоспеченим комітетом кредиторів, головою якого стала директор «Соляриса» Юлія Підлісна. Не минуло й тижня, як суд видає ухвалу, згідно з якою затверджено цю мирову угоду.

Так, боржник (КП) «зобов’язується задовольнити включені до реєстру вимоги кредитора ТОВ «Солярис» на 66118432,83 гривні шляхом передачі як відступне у власність кредиторові наступних об’єктів нерухомого майна, включених до ліквідаційної маси». І далі йде перелік з 96 об’єктів. Право власності на них «Солярис» отримував відразу після затвердження мирової угоди госпсудом і підписання акту прийому-передачі.

Невипадкові збіги

За наявною у автора інформацією, представник міськради в суді працює у відділі претензійно-позовної роботи Управління правового забезпечення департаменту корпоративних прав міськради. А до цього трудилася директором ТОВ «Агроінвест-Україна» — основного кредитора в цій справі.

Варто зазначити, що до цього департаменту входить і КП «Бюро з обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю», яке, як значиться на офіційному сайті міськради, очолював депутат міськради Геннадій Гуфман. І повз нього просто не могло пройти те, як восени минулого року малопомітне в місті підприємство «Спеціалізована ремонтно-будівельна ділянка» отримує на баланс небачену кількість будівель і приміщень. Тим більше, що воно розташоване за тією самою адресою, що й КП, яким керує Гуфман.

Як вдалося з’ясувати, першу угоду з продажу придбаного 24 липня майна ТОВ «Солярис» укладає вже 27 липня (у суботу), а 28 липня (у неділю) отримує виписку з реєстру. Оформляє угоду приватний нотаріус Яна Семенівна Гуфман — дружина депутата — голови постійної комісії міськради з питань комунальної власності.

Чиновники при ділі?

Дніпропетровські журналісти провели своє розслідування цього випадку. У результаті — цей громадський резонанс і допоміг запобігти фактичній крадіжці. Аналіз списків очільників, засновників і інвесторів, що брали участь у банкрутстві КП «СРБД», дає підстави припускати зацікавленість чиновників міськради.

«ПП «Інфоспектр» деякі дніпропетровські ЗМІ пов’язують із Геннадієм Гуфманом. Це підприємство фігурувало в схемі банкрутства (схожого на банкрутство СРБД) Дніпропетровського державного дослідного заводу в лютому 2012 року, — повідомила газета «Горожанин» (№37 (407) від 12.09.2012 г.).

КП Гуфмана «Бюро...» є засновником ТОВ «Готельний сервіс», яке розташоване на набережній ім. Леніна, 33. За цією самою адресою розташовується ТОВ «Готель «Дніпропетровськ»», засновником якого є кредитор «Інфоспектр».

Керує ТОВ «Готельний сервіс» такий собі Роман Сорочак. Сорочак — людина непроста. Він був одним із засновників і керівників ЗАТ «Еколенд». Того самого, яке уклало договір цесії з підприємством-кредитором міського КП «Фуд-Сервіс Дніпро». Сорочак був засновником і ТОВ «Тулс», серед очільників якого значиться керівник ЗАТ «Еколенд» Антон Пащенко.

Ще Сорочак засновував підприємство «Водограй». Ще одним із засновників «Водограю» був нинішній в. о. начальника КП «Дніпроводоканал» Костянтин Орел. До «Фуд-Сервіс Дніпро» Орел також має безпосереднє відношення, у минулому будучи його директором і засновником. А ще Роман Сорочак був у списках ТОВ «Апостоловагромаш» (це підприємство фігурувало в розслідуванні з приводу незаконного відчуження землі в області).

Знаєте, хто ще був у списках засновників «Апостоловагромашу»? Секретар міської ради Максим Романенко. Разом з Романенком «Апостоловагромаш» заснувало підприємство «Рантьє», керівником якого був такий собі В’ячеслав Степаненко. Степаненко керував і ТОВ «Норма-Харків», засновником якого був Максим Романенко. До створення «Рантьє», до слова, доклали руку підприємство «Фактор-Д» і кіпрське підприємство «Парісіфія Лтд». «Фактор-Д» від самого початку перебував у Харкову (потім перебрався на вулицю Комсомольську в Дніпропетровську) за однією адресою з підприємством Максима Романенка «Юрінформ».

Наближена до секретаря міської ради фірма «Раньте» є засновником фірми «Д. К. О.» (керує якою... Роман Сорочак) і фірми «Терра Консалтинг», керував якою Олександр Корінний. Останній, у свою чергу, був у списку засновників і керівників підприємства-кредитора ТОВ «Фуд-Сервіс Дніпро». А «Д. К. О.» свого часу керував ще й Антон Пащенко, один із керівників ЗАТ «Еколенд». У списку платників податків дочірнього підприємства ТОВ «Агроінвест-Україна» — «Дніпрооптбакалія» — крім Пащенка, значиться й Костянтин Орел, засновник «Фуд-Сервіс Дніпро».

Пащенка й Орла пов’язує ще одне підприємство — «Управління соціального захисту ветеранів МВС України». Орел був його керівником, а Пащенко числився засновником його дочірнього підприємства «Добробут». «Добробут» засновував і Олександр Лісовий, який тривалий час керував підприємством «Рантьє», що має відношення до Максима Романенка і «Фуд-Сервіс Дніпро».

Такий собі Смагін Денис, один із засновників і керівників ТОВ «Агроінвест-Україна» був керівником і засновником... ТОВ «Солярис», якому й поступився правом на борг. А така собі Людмила Палєхова значиться засновником не тільки ПП «Інфоспектр», а й ПП «Діпром», серед керівників якого — керівник ЗАТ «Еколенд» Антон Пащенко.

А от екс-директор КП «СРБД» Володимир Туренок був засновником фірми «ПЕК», наближеної, згідно з інформацією ЗМІ, до Геннадія Гуфмана, і ПП «КБТ». Керував «КБТ» такий собі Микола Чорний — засновник і представник у суді інтересів... ПП «Інфоспектр».

У списку засновників ТОВ «Солярис» і ТОВ «Агроінвест-Україна» значиться Сергій Діденко, який разом із секретарем міськради Максимом Романенком засновував ТОВ «Апостоловагромаш».

А в списку керівників близького все до того самого Романенка підприємства «Фактор-Д» деякий час значився нинішній директор КП «Дніпропетровський міськелектротранспорт» Андрій Камінський.

Молодий юрист міськради Ірина Лавриненко була засновником ПП «Центр Пекарський». Разом з нею у списку фігурує Тетяна Бабець, засновник ПП і ТОВ «Агробудсервіс-універсал», що в Дніпродзержинську за адресою пр. Леніна, 56. За цією самою адресою зареєстровано ТОВ «Агроінвест-Україна», підприємство-кредитор. Чи це не ще один доказ зв’язку юриста міськради з підприємствами-кредиторами?».

Хеппі-енд. Цього разу...

Втручання громадських активістів, що отримали тривожний сигнал від працівників міських організацій і закладів, яких новоявлені власники приміщень і будівель уже прийшли виселяти, інформація, що просочилася у ЗМІ, дані журналістських розслідувань допомогли зупинити свавілля.

Автор особисто звертався до міської ради з проханням надати інформацію з цієї справи. Порадили писати письмовий запит і чекати визначений термін. У цих умовах обласна прокуратура змушена була, урешті-решт, відкрити очі на те, що відбувається, по суті, рейдерське захоплення в колосальних обсягах. І видала наступне.

«Цю постанову суду прокуратура вважає незаконною, оскільки умова мирової угоди передбачає лише домовленість між кредитором і боржником з розстрочкою або відстроченням боргу, а не відчуження на користь кредитора майна, що належить боржникові, — відзначають у відомстві. — Крім того, судом не з’ясовано, чи не входять зазначені об’єкти нерухомості до комунальної інфраструктури. Не взято до уваги, що під час визначення ринкової вартості об’єктів нерухомості оцінювачем не були враховані вимоги, встановлені Національним стандартом № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджені постановою КМУ, і деякі об’єкти були оцінені навіть без технічних паспортів».

Прокуратура була змушена розпочати щодо посадових осіб комунального підприємства кримінальне проведення за ознаками злочину, передбаченого 2 ст. 364 КК України — зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Досудове розслідування здійснює міська міліція.

Правоохоронці, які схаменулися, визнали, що комунальні чиновники «всупереч інтересам територіальної громади міста під час слухання справи про банкрутство підприємства уклали й погодили мирову угоду, що й призвело до відчуження зазначеної нерухомості».

У відповіді, отриманій автором з міськради, зізнається, що серед зазначеного майна є об’єкти соціально-культурного призначення, сфер охорони здоров’я та освіти.

Голова, як завжди, не в курсі

А що ж з цього приводу думає сам міський голова Іван Куличенко — той, на кого покладена відповідальність за збереження майна громади? Чим він займався й куди дивився, доки це саме майно зникало?

«Як і більшість мешканців Дніпропетровська, про цю проблему я довідався з інформації в Інтернеті 12 вересня, — розповів він 25 вересня. — Першого ж дня було дано відповідні доручення, звернення в усі органи, які можуть цей процес контролювати. Прокуратурою області розпочато кримінальне провадження. За ініціативою міської ради мирова угода, яка була укладена з порушенням (на засіданні не було третьої сторони, представника міської ради), була розірвана, прав на майно вже ні в кого немає, крім міськради. 24 вересня мені поклали на стіл першу інформацію про те, що сім об’єктів за документами вже повернено місту. Щодо інших об’єктів продовжуємо працювати. Щодо організаційних висновків, то їх ми розглядатимемо одночасно з висновками прокуратури».

Власників компаній-кредиторів міський голова називати не став, відзначивши, що ще має бути розгляд. На запитання кореспондента «Голосу України» про те, як вийшло, що звичайне КП змогло накопичити борги в десятки мільйонів гривень, Іван Іванович заявив, що це було зроблено штучно — так само, як штучно була проведена й оцінка цих об’єктів.

«Жодних ризиків у поверненні цих кредитів немає, — запевнив читачів «Голосу України» міський голова. — Ми впевнені, що втрати майна для міста через це не буде».

Афера як щеплення від хвороби

Реакція громадських активістів на такі заяви міського голови була бурхливою. «Складається враження, що інформацію ретельно приховують. І заява міського голови, про те, що йому не було відомо про ситуацію, викликає скептичне ставлення. Одній людині відвести 96 об’єктів несила, — заявив в інтерв’ю «Голосу України» лідер громадської організації «Форум порятунку Дніпропетровська» Василь Сухов. — Усі ці об’єкти готувалися заздалегідь. Наприклад, трамвайно-тролейбусне управління за адресою пр. Карла Маркса, 119-А. Там з гуртожитку заздалегідь були виселені всі мешканці — працівники управління, а лише потім майно було передано. Тобто все було ретельно продумано, ланки пов’язані. І якби не відбувся витік інформації — про це ніхто б не дізнався».

Василь Євгенович вважає, що в справі можна простежити кігтики міськради: «Іван Куличенко лукавить, кажучи про те, що на суді не було представника міськради. Але суддя не озвучив жодного письмового обґрунтування того, чому місто не заперечує. Була лише усна заява юриста міськради — колишньої співробітниці підприємства Гуфмана».

Розслідування у цій справі доручено міськуправлінню міліції. Але, найімовірніше, це далеко не їх рівень компетенції й повноважень. Тут потрібне втручання Верховної Ради, Генпрокуратури. Повинна бути створена спеціальна слідча комісія — що передбачено новим КПК. Громадськість міста вимагає, щоб міська влада відкрито виступила, дала оцінку тому, що відбулося, й доповіла про те, які вжиті заходи для того, щоб у майбутньому схоже не повторилося.

Це має стати серйозним щепленням від таких хвороб. Інакше наслідки рецидиву будуть для регіону жахливими. Крім втрати мільярдного майна, Дніпропетровщина може позбутися тої самої інвестиційної привабливості, про яку постійно говорять її очільники. З регіоном, у якому можливі такі афери, серйозний інвестор справи не матиме.

P. S. 25 вересня на сесії міськради без відкритого пояснення причин Геннадій Гуфман (його на засіданні не було) був зміщений з посади голови постійної комісії з питань комунальної власності. Його місце посів Сергій Горгуль — директор держпідприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я. Ю. Осади». Як повідомили 24 вересня в Держфінінспекції області, під час ревізії цього підприємства були виявлені порушення, що призвели до мільйонних втрат фінансових і матеріальних ресурсів. Ці порушення пов’язані з... відчуженням будівель інституту комунальному підприємству «СРБД». Надалі вони також увійшли до «списку 96».

Довідка

За оцінками експертів з нерухомості, загальна вартість «пакета» занижена в десятки разів. А сума кредиторської заборгованості КП становила понад 66 мільйонів гривень, 42,5 з яких планувалося погасити за рахунок перерахованої вище нерухомості. Так, реальні збитки міста обчислювалися в близько півтора мільярда гривень. Це те, що повинні були заробити нові власники будівель і приміщень.

Цитата

«Судом прийняте до уваги пояснення представника Дніпропетровської міської ради в судовому засіданні, який погоджується з умовами мирової угоди й не заперечує проти її затвердження судом, — відзначає суддя Бондар. — Жодних заперечень із боку сторін, учасників провадження або інших осіб щодо умов мирової угоди й затвердження її до матеріалів справи не надходило».

Офіційно

«Прокуратурою Дніпропетровської області в апеляційному порядку оскаржено постанову господарського суду Дніпропетровської області, якою затверджено мирову угоду в справі про банкрутство комунального підприємства міста (що є боржником) і, за її результатами, відчужені на користь ТОВ «Солярис» 96 об’єктів нерухомого майна комунальної форми власності», — повідомили 19 вересня кореспондентові «Голосу України» в облпрокуратурі.

Факт

На сьогодні міська рада обслуговує цілу низку кредитних договорів, виданих під заставу об’єктів нерухомості. Це кредитна лінія на 70 мільйонів гривень на закупівлю газу для підприємств, що подають тепло населенню. Також кредит на 18 мільйонів, пов’язаний з придбанням трамвайних вагонів. Крім того, договори на 50 мільйонів торік і 30 мільйонів цьогоріч — на проведення ремонтних робіт на вулицях міста.

Думка

«Занадто широке коло людей було в цій справі задіяне, — впевнений Євгеній Сухов. — І рівень, на якому велося планування сценарію, говорить про те, що сам Гуфман це прокрутити не зміг би. Але доки на поверхні видно лише учасників та виконавців, а не замовників і організаторів».

Підсумок

19 вересня господарський суд області визнав недійсною мирову угоду від 18.07.2013 року, укладену між КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна ділянка» (СРБД) і ТОВ «Солярис», про передачу комунального майна. «Так, комунальне майно повернено громаді Дніпропетровська», — повідомили автору в міськраді.

Гуртожиток працівників міськелектротранспорту на пр. Карла Маркса, 119-А.

Будівля держінституту трубної промисловості на вул. Писаржевського, 1-А.

Коли верстався номер...

Минулої суботи відбулося відкриття сміттєпереробного виробництва в Дніпропетровську на вул. Будівельників, 56. Саме за цією адресою перебуває один з об’єктів зі «списку 96»: тут було передано в приватну власність загалом понад 5,5 тисячі квадратних метрів, оцінених на суму близько 4,5 мільйона гривень.

Як розповів представник держпідприємства «Укрекоресурси» Сергій Скорик, виробництва створене в рамках загальнонаціональної програми, сучасне технологічне встаткування лінії закуповували за рахунок держави і встановлювали протягом декількох місяців. Значить, за бюджетні кошти виробництво створювали на об’єкті, який уже перейшов у приватну власність?

«Ми створили цей комплекс у співпраці з приватною компанією «Нью-Еко», — розповів кореспондентові «Голосу України» директор підприємства Дмитро Радіонов. — Частина об’єктів перебуває в приватній власності, частина — у державній».

У відкритті виробництва взяли участь віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул, очільники міста і області, народний депутат Іван Ступак. На прохання автора прокоментувати ситуацію, віце-прем’єр заявив: «Я знаю це питання. Наскільки мені доповіли, цієї проблеми немає, вона повністю розв’язана через суди. Це майно міста».

Що ж, добре, якщо все так. Але у автора є інформація про те, що за вищеописаною схемою фіктивного банкрутства в громади практично ті самі особи намагаються забрати й інше майно — на суму, що перевищує зазначену в рази.

«Я проаналізував ситуацію щодо можливих порушень і зловживань, що стосуються комунальної власності міста Дніпропетровська, і прийняв рішення ініціювати в нашій області мораторій на процедуру банкрутства підприємств і організацій, які є комунальною власністю, — заявив минулої п’ятниці у відповідь на звернення журналістів голова облради Євгеній Удод. — Як голова Дніпропетровської обласної ради я не допущу розбазарювання об’єктів комунальної власності».

Питання про незастосування процедур банкрутства щодо комунальних підприємств і закладів, що належать до спільної власності територіальних громад області, винесено на обговорення листопадової сесії облради.

Володимир РИБАЛЬЧЕНКО.

Фото автора.

Відселений будинок на пр. Гагаріна, 19 — ласе місце.