До редакції газети звернулася жінка із села Нечипорівка Яготинського району Київської області з проханням допомогти. Марія Іванівна розповіла страшну історію, яка сталася у житті її родича — В’ячеслава Полішка. Чоловік вже понад 10 років перебуває за гратами. Його засудили до довічного ув’язнення за нібито вбивство двох жінок. Але пані Марія стверджує: її племінник нікого не вбивав. Мовляв, жодного доказу правоохоронці так і не знайшли. Весь цей час вона шукає правди в судах і прокуратурах. Однак так і не знайшла. В очах жінки не гасне вогник надії, що її все-таки почують.

Ця історія трапилася ще в далекому 2003 році. На території Полтавської області було скоєно розбійний напад на працівників одного із кафе. В результаті пограбування злочинці вбили двох жінок. Невдовзі за підозрою у вчиненні злочину правоохоронці затримали В’ячеслава Полішка та Павла М.

— У 2003 році до брата В’ячеслава Миколи приїхав у гості знайомий із Росії Павло М. Одного вечора вони попросили відвезти їх до кафе. В’ячеслав напевне знав, що вони задумали. Однак у злочині участі не брав. Тим паче нікого не вбивав. Славік відвіз зловмисників до кафе, а сам поїхав в Яготин, поставив машину в сусіда і провів ніч удома. Уже вранці поїхав в Київ до друзів, — розповідає зі сльозами на очах Марія Іванівна.

Того вечора вбили двох молодих жінок. Злочинці викрали їх гроші та втекли. А вже згодом правоохоронці затримали Павла М. Він на першому ж допиті все виклав: мовляв, на кафе напали брати Полішки. А він чекав їх в автомобілі неподалік.

— Коли Микола першим дізнався про те, що подільника взяли, одразу зателефонував до Славіка. Вони вирішили переховуватися в лісі. Але «в бігах» протрималися лише декілька днів. Потім Микола вмовив брата покінчити життя самогубством. Мовляв, краще померти, ніж усе життя перебувати у в’язниці. Вони порізали собі вени. Микола загинув, а Славік вижив. Він дістався до найближчого села і подзвонив у міліцію. Однак справжнє пекло для нього почалося уже в райвідділі. На п’ятий день затримання медексперт у своєму висновку зафіксував факт завдання йому тілесних ушкоджень. А згодом В’ячеслав зізнався у злочині. Тільки коли я найняла адвоката, хлопець зміг відмовитися від свідчень. Але суд цілком прийняв версію слідства, основану на свідченнях Павла, — веде далі жінка.

За її словами, суд не врахував алібі В’ячеслава і не допитав свідків захисту — сусіда, у якого В’ячеслав ставив машину в Яготині в ніч нападу на кафе, і його друзів у Києві. Цікаво, що одразу після нападу на кафе склали фоторобот. Свідки детально розповіли про нападників. «В орієнтуванні значився «худорлявий блондин зростом близько 170—173 см з побитим віспою обличчям і темноволосий чоловік з бакенбардами приблизно того ж зросту». Зріст В’ячеслава Полішка — 187 см. Він значно вищий, молодший і більший за свого старшого брата», — підсумувала пані Марія.

Павло М. за вироком Апеляційного суду Полтавської області отримав десять років в’язниці — за співучасть у вбивстві. В’ячеслава Полішка засудили до довічного ув’язнення.

Дмитро Купріян нещодавно провів у столиці фотовиставку «Катовані». До його робіт потрапила і фотографія В’ячеслава Полішка. Чоловік стоїть у кімнаті для побачень в одній із виправних колоній.