Протікає дах, зламані перила, підтопило підвал у вашому будинку? Це лише краплі в морі проблем мешканців старих будинків. У ЖЕКах, певно, останні років 20 завчено відповідають: «Немає грошей». І, на жаль, у більшості випадків — комунальники праві. Мінімальна потреба на ремонт житлового фонду тільки міста Києва сягає майже 3,2 млрд. гривень.

Замість щомісячної плати — одноразова

Деколи, втомившись чекати від держави допомоги, мешканці збирають гроші самостійно або використовують кошти від оренди нежитлових приміщень будинку, як-то горища та підвали. Все логічно, справедливо і законно. Але там, де є мінімальний грошовий потік, знаходиться той, хто хоче його привласнити. Те, що, м’яко кажучи, мене дуже здивувало, називається новою редакцією Тимчасових правил доступу операторів, провайдерів телекомунікацій до об’єктів житлового фонду з метою надання телекомунікаційних послуг, в тому числі забезпечення доступу споживачів до Інтернету. Розробила його група авторів із Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі — НКРЗІ).

Комісія стверджує, мета Тимчасових правил — універсальний доступ споживачів до телекомунікаційних мереж загального користування. Проте уважний аналіз цього документа свідчить про дещо інше.

Із змісту проекту зазначеного акта випливає, що дбає державний орган аж ніяк не про «забезпечення універсального доступу споживачів до телекомунікаційних мереж», а про забезпечення вільного доступу великих телекомунікаційних компаній до об’єктів житлового фонду. За рахунок мешканців, звичайно. Найодіознішою новацією, запропонованою НКРЗІ, є пропозиція замінити щомісячну плату за використання об’єктів комунального майна, яка на сьогодні сплачується операторами та провайдерами телекомунікацій, на одноразову.

Таке рішення НКРЗІ викликає подив та не піддається логічному аналізу.

На сьогодні ефективно діє система, за якої плата за користування комунальним майном операторами та провайдерами телекомунікацій сплачується щомісячно. Так, наприклад, у Києві відповідно до постанови Київської міської ради від 14 липня 2011 року №378/5765 «Про питання впорядкування діяльності суб’єктів господарювання в галузі зв’язку та інформаційних технологій» плата за розміщення телекомунікаційних мереж у житлових та нежитлових будівлях комунальної власності щомісячно у формі попередньої оплати перераховується суб’єктами господарювання згідно з умовами договору на поточний рахунок комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація». У тому самому рішенні зазначається, що отримані кошти використовуються на фінансування робіт, пов’язаних з утриманням житлового та нежитлового фонду, на відшкодування витрат утримання місць розміщення телекомунікаційних мереж тощо. Отже, оператори та провайдери телекомунікацій за розміщення своїх мереж у будинку вносять свій внесок у підтримання будинків у належному стані. На мою думку, це є цілком справедливим.

Нелогічне та шкідливе рішення

Чи викликана пропозиція НКРЗІ замінити щомісячну плату на одноразову турботою про інтереси громадян? Навряд чи. Адже розташування на об’єктах житлового фонду будинкових розподільчих мереж операторів — це надовго: на роки чи навіть десятиріччя. А сплатити за це згідно з новими правилами треба буде лише раз (і, скоріше за все, цей внесок швидко «з’їсть» інфляція). Весь цей довгий час ці компанії користуватимуться комунальним майном — тобто майном мешканців будинку — безплатно. Рішення щодо можливого запровадження виключно одноразової плати є абсолютно нелогічним та шкідливим в сучасних економічних умовах.

Неозброєним оком видно, що такі норми корисні лише великим компаніям у сфері телекомунікацій та інтернет-зв’язку. Саме їх інтереси лобіюються підготовленими НКРЗІ правилами. І справа не обмежується лише платою за використання комунального майна.

Відповідно до правил, які так старанно намагається «протиснути» НКРЗІ, прийняття в експлуатацію будинкової розподільної мережі здійснюється власником будинкової розподільної мережі. У перекладі із юридичної мови на звичайну це означає, що власник телекомунікаційної мережі сам встановлює її і сам у себе приймає в експлуатацію. У такий спосіб оператори та провайдери телекомунікацій отримають безперешкодну та фактично безплатну можливість використання житлових будинків комунальної власності. При цьому міська влада буде повністю позбавлена права впливати на зазначені компанії та контролювати готовність мереж до експлуатації.  

Порушення норм завдасть шкоди всьому будинку

Зазначене ставить під загрозу саме збереження житлового фонду. І не варто сподіватися, що у гонитві за надприбутками компанії у сфері телекомунікацій (сумновідомі своїми завищеними тарифами) дбатимуть про технічні стандарти, регламенти і норми. Порушення таких норм може завдати шкоди всьому будинку. Виникає проблема щодо необхідності додаткового виділення коштів з міського бюджету на усунення пошкоджень житлового фонду завдяки безконтрольній діяльності операторів та провайдерів телекомунікацій. Хто ж оплатить жадібність телекомунікаційних компаній? Я, як народний депутат України, написав запит до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, в якому і поставив зазначене запитання.

Відповідь була приголомшлива. НКРЗІ, ні крапельки не соромлячись, відверто заявила, що вважає: витрати на ремонт, зокрема заподіяний монтажем телекомунікаційних мереж, повинні погашатися за рахунок тарифів на комунальні послуги.

Тобто оплачувати пошкодження та знос житлового фонду будуть не компанії, а мешканці будинку. В умовах більш ніж тяжкого матеріального стану більшості українців такі дії можна вважати абсолютно безвідповідальними, та такими, що граничать на межі законності.

Проте НКРЗІ, можливо, має у цій ситуації свій зиск? У деяких спірних ситуаціях саме чиновники із цього органу зможуть відігравати вирішальну роль. Наприклад, якщо за результатами переговорів з’ясовано, що сторони не можуть дійти згоди та укласти договір, розбіжності сторін оформляються протоколом. Зацікавлена сторона може надіслати НКРЗІ протокол розбіжностей разом із зверненням про надання консультацій щодо можливості врегулювання спірних питань. За результатами розгляду звернення саме НКРЗІ надає сторонам рекомендації щодо можливості розв’язання спору.

Таким чином, свою вигоду, у разі прийняття нових правил, матимуть всі — і чиновники із НКРЗІ, і великий бізнес, що спеціалізується на телекомунікаціях. Всі... крім простого українця, який мешкає у багатоквартирному будинку.  

Державні органи повинні дбати про інтереси всіх громадян

На щастя, поки що ці «новаторські» Правила не прийняті (незважаючи на всі зусилля НКРЗІ). 22 травня 2013 року на засіданні Кабінету Міністрів України проект зазначених Правил був направлений на доопрацювання, зокрема, через принципову позицію Міністерства юстиції, яке вказало на суперечність правил чинному законодавству. Проте вже 2 липня 2013 року НКРЗІ вносить фактично незмінений проект Правил, у якому залишаються всі положення, спрямовані на лобіювання інтересів телекомунікаційного бізнесу. 

12 липня 2013 року мною було направлено звернення на ім’я віце-прем’єр-міністра України Олександра Вілкула щодо недоліків та можливих наслідків від практичної реалізації положень проекту Тимчасових правил у редакції НКРЗІ і запропоновано такі пропозиції:

1. Встановлення щомісячної плати за використання об’єктів комунального майна, яка на сьогодні сплачується операторами та провайдерами телекомунікацій.

2. Передбачити затвердження Типової форми договору між балансоутримувачем об’єкта житлового фонду та оператором чи провайдером телекомунікацій.

3. Виключити з проекту Тимчасових правил положення щодо невластивої функції НКРЗІ — а саме, впливати на господарські взаємовідносини між балансоутримувачем об’єкта житлового фонду та оператором чи провайдером телекомунікацій.

Я народний депутат, а не співробітник правоохоронної системи, тому не хочу робити безпідставних припущень про те, що саме спонукало НКРЗІ проігнорувати свої обов’язки та лобіювати інтереси великого бізнесу. Проте я знаю інше — державні органи повинні дбати про інтереси всіх громадян України, а не лише власників «тугих гаманців». І я зроблю все можливе і неможливе, щоб обстояти державні інтереси і не дати лобістам заробити надприбутки за рахунок людей.

P. S. 3 вересня 2013 року із своїх джерел у Кабінеті Міністрів я дізнався про те, що НКРЗІ проігнорувала мої зауваження та доручення уряду в частині внесення змін до Тимчасових правил і знову внесла старий варіант проекту урядового рішення. За дорученням керівництва КМ, зазначений проект документа знову повернули до НКРЗІ для доопрацювання.

Андрій ПІНЧУК, народний депутат України.