Білоруський варіант

— Із нашого району їздять кілька дрібних підприємців у Білорусь по швейні вироби, — повідомив заступник голови Щорської райради Віталій Запорожець. — На базарі потім їх продають. Так само дехто привозить білоруські сметану, ковбаси. Але про будівельні бригади я нічого не чув...

Із прикордонної Хотівлі вирушає на заробіток до сусідньої країни лише один будівельник.

— Років п’ять тому з нашого села виїздили на заробітки до Білорусі четверо-п’ятеро людей, — повідомила голова Кузницької сільської ради Любов Лазаренко. — Але нині ніхто. І їздити дорого, і потяг незручно ходить...

Про це кажуть і в інших селах Городнянського району. З Деревин виїжджає бригада будівельників на велосипедах у сусідні білоруські села, де виконує певні замовлення. А з прикордонного Переписа молодь прямує на будівельні майданчики Києва. Кажуть, що з райцентру Городня в Гомелі працює кілька будівельних бригад.

— Справді, Гомельський будівельний трест №14 нещодавно звертався до нашої служби з проханням знайти їм мулярів, арматурників, — повідомила заступник директора Городнянського районного центру зайнятості Ольга Реуцька. — Такі заявки надходили і в попередні роки.

В обласному центрі зайнятості теж мають щороку по кілька звернень від гомельських будівельних організацій. Вони не випадкові: сусіди знають, що в Чернігові деякі будівельні компанії опинились у критичній ситуації. Близько 1000—1500 мулярів, малярів, бетонників, столярів не мають повної зайнятості. У тяжку фінансову пастку потрапив ВАТ «Домобудівник». Тож чернігівці через простій виробництва, невизначеність змушені їхати до Гомеля і вахтовим методом там працювати на будівельних майданчиках. У Білорусі не приваблюють такими зарплатами, як, скажімо, в Москві. Зате тут є для людей у скрутні дні все-таки вихід: і заробіток, і близько додому. Та й середня зарплата в сусідній країні становить у середньому 450 доларів.

— Ми навіть намагалися взяти обсяг робіт у Гомелі, — розповів генеральний директор дочірнього підприємства «УкрСіверБуд» акціонерного товариства «ДСК» Віктор Вереша (Чернігів). — Та, як з’ясувалося, є проблема із переміщенням за кордон будівельної техніки. А орендувати її в Білорусі невигідно.

Взагалі, північні райони Чернігівщини — «дачні» місця для гомельців. Традиційно за радянських часів випускники їхали до Гомеля, який був для багатьох сіл навіть ближче від Чернігова. Тож там влаштовувалися на роботу, вчилися. Нині ж, у солідному віці, приїжджають в родинні садиби, до стареньких батьків. Багато хто залишає дітям квартири в Гомелі, а доживати віку приїжджає до рідного місця. Звісно, поінформовані гомельські «дачники» допомагають землякам якщо не влаштовуватися на роботу, то інформацією про вакансії.

— Багато моїх земляків повлаштовувалися на білоруському свинокомплексі у Новій Гуті, — каже мешканець Малого Листвена Ріпкинського району Іван Філіпович. Леонід Багмут із Нових Яриловичів теж підтвердив:

— Навіть нещодавно з нашого села перебралися туди дві молоді родини. У них там є перспектива — робота, дали квартири.

Зазначимо: відкрите акціонерне товариство «Радгосп-комбінат «Сож» вирощує майже 100 тисяч свиней. Не секрет, це білоруське прикордонне господарство нині дало можливість заробити значній кількості молодих селян із Ріпкинщини.

Чи збільшуватиметься потік трудових мігрантів із Чернігівщини до сусідньої країни?

За статистичними даними, за останні 20 років із Республіки Білорусь у Російську Федерацію виїхали на постійне місце проживання понад 520 тисяч білорусів. Для невеликої країни з 9,46 мільйона населення це відчутно. Тому в Гомелі та Мінську охоче прийматимуть українських трудових мігрантів. Із цього приводу навіть прийнято програму. Вона, мабуть, буде успішно реалізовуватись, якщо й надалі в Україні молодь не матиме перспективи знайти належне робоче місце.

Чернігівська область.