Якою буде ціна на газ після асоціації?

Народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник під час круглого столу в Інституті Горшеніна висловив переконання, що після підписання Угоди про асоціацію з ЄС жодної катастрофи не трапиться. Адже діє газова угода. Але «певні емоції» з боку російської сторони, безперечно, виникнуть, тож рано чи пізно підійдемо до перегляду газової угоди на ринкових умовах щодо придбання Україною російського газу та щодо транзиту газу. Можна очікувати і на реальне «покращення». «Базова угода діє, але Україна робить прагматичні кроки, спрямовані на енергозбереження, на зменшення придбання дуже дорогого російського газу, і це — позитив, — вважає В. Олійник. — Через певний час ми повернемося до справедливих економічно обґрунтованих ринкових відносин у газовій сфері, а Росія нарешті ратифікує Енергетичну хартію».

На думку депутата, україно-російський газовий контракт був не економічним, а політико-економічним, як спосіб спонукання України до вступу до Митного союзу. Адже такий спосіб не застосовувався до жодної іншої європейської країни — Польщі, Угорщини, Німеччини та інших, бо є безперспективний. В. Олійник вбачає наразі три перспективних напрями в газовій сфері: енергозбереження, зменшення частки енергоносіїв у виробництві та розвиток відновлювальних джерел енергії — вітрова, сонячна, рапс, спирт тощо. А Верховна Рада, наголосив депутат, повинна створити такі умови, щоб економічно зацікавити приватний бізнес, інвесторів, які можуть прийти в Україну з сучасними технологіями.

У тому, що фундаментальних змін у ціні на російський газ після підписання Угоди між Україною та ЄС не буде, вважають і в опозиції. Водночас народний депутат Павло Різаненко («УДАР») не виключає, що ця тема і надалі буде дуже заполітизована. Адже Росії з економічної точки зору нинішній газовий контракт дуже вигідний — Україна до минулого року була найбільшим експортним ринком газу для Росії, і лише торік після скорочення споживання газу нашою державою через його надвисоку ціну Німеччина випередила Україну. Тож в інтересах України, на думку П. Різаненка, доцільно подати позов до Стокгольмського арбітражного суду, щоб переглянути деякі асиметричні положення газової угоди. «Загроза для України полягає не так у самій ціні на газ, як у ціні на транзит газу, бо вітчизняна газотранспортна система нині завантажена лише на 30—50%, — стверджує депутат. — І надалі, враховуючи будівництво «Південного потоку» в обхід України та скорочення обсягу споживання газу в Європі, доходи від транзиту газу зменшуватимуться».

На думку віце-президента Інституту Горшеніна Олексія Лещенка, Росія вже вичерпала всі можливі важелі впливу на Україну в питаннях євроінтеграції через газові стосунки. А після імплементації європейських норм на газовому ринку відносини України та Росії у газовій сфері можуть навіть поліпшитися.