22 вересня — День машинобудівника
Приємна звістка напередодні професійного свята українських машинобудівників надійшла із Центру космічних польотів на острові Уоллопс (США), де успішно проведено другий пуск нової американсько-української ракети-носія «Антарес». Розробка двоступінчастої ракети-носія проводилася корпорацією Orbіtal Scіence Corporatіon разом із КБ «Південне».
Ця ракета-носій призначена перш за все для доставки вантажів на Міжнародну космічну станцію, а також для запуску комерційних і державних космічних апаратів. Крім двох ступенів, вона включає й космічний вантажний корабель «Сігнус» (третій ступінь).
У виготовленні основної конструкції першого ступеня разом з Південним машинобудівним заводом брали участь по кооперації підприємства «Хартрон-Аркос» (Харків), «Київприлад» (Київ), « Хартрон-ЮКОМ» (Запоріжжя), «ЧЕЗАРА», «РАПІД» (Чернігів) та інші українські виробники. Підготовка «Антареса» до запуску, його випробування і пуск виконані за участю фахівців ДП «Південне», ДП «ВО Південний машинобудівний завод», НВО «Хартрон-Аркос».
На думку експертів, кооперація учасників програми «Антарес» є унікальною, оскільки в рамках цієї програми українська сторона вперше забезпечує весь комплекс робіт із проектування, відпрацювання та виготовлення матеріальної частини основної конструкції першого ступеня для ракетоносія на замовлення Національного космічного агентства США. І у своєму секторі відповідальності українські фахівці забезпечили виконання всіх операцій у повному обсязі.
«Україна перебуває в п’ятірці провідних ракетно-космічних країн за кількістю річних пускових послуг. Підприємства Дніпропетровська посідають провідне місце в Україні з ракетної техніки, — вважає в. о. генерального конструктора — генерального директора держпідприємства КБ «Південне» Михайло Бондар. — І прикладом дуже високого потенціалу в цій галузі, безумовно, є два вдалі останні пуски за програмами «Зеніт», «Дніпро» і пуск, що відбувся в середу за спільною американсько-українською програмою «Антарес».
Романтики з підрізаним крилом
У бесіді з конструкторами «Південного» була помітна не тільки радість від свята, що наближається, а й готовність говорити і про досягнення, і про проблеми. Начальник групи головного проектного відділу КБ, який працює за програмою «Дніпро», Володимир Литвиненко розповів про вже проведені 18 пусків, понад вісімдесят запущених космічних апаратів різних країн: американських, французьких, іспанських, не кажучи вже про арабські країни. Гідну зарплату конструкторам-машинобудівникам забезпечують саме іноземні контракти.
«Працюємо в тісному співробітництві з Росією: використовуємо ракету «Дніпро» — зняту з озброєння так звану «Сатану». Саме робота з іноземними державами і забезпечує нам успіх, — каже Володимир Іванович. — А українська держава... Ну, запустили ми один супутник «Січ-1», який працював на народне господарство України. Нині готуємо до запуску наступне покоління вітчизняних супутників».
Труднощі із кваліфікованими кадрами не дають змоги ракетникам дивитися в майбутнє з цілковитою впевненістю. Досвідчені фахівці, що створили та розвивають ракету-носій «Дніпро», уже досягли пенсійного віку. Молодь іде охоче, але швидко й звільняється. Отримані тут кваліфікація і досвід дозволяють молодим людям прекрасно влаштовуватися в комерційних підприємствах. Там вони затребувані, і зарплата вища, ніж на державному підприємстві. Багато хто бачить себе в розвинених країнах, намагаються виїхати до Європи, до США — там в’їзд таких фахівців вітається.
«Хоча не тільки зарплата тут відіграє роль...», — зітхає машинобудівник. І в цьому зітханні — багато чого: спогад про шлях до успіху, про переборені труднощі і досягнуті вершини, про найважливіші державні завдання, які він з товаришами чесно й ефективно виконував протягом десятиліть, про створений ракетний щит держави і світову популярність рідного підприємства, міста та країни. Про героїв-патріотів, романтиків-безсрібників. І про велику мрію щодо польоту — яку ніколи не замінити примусом плазувати.
А що інші?
За даними ГУ статистики в області, за сім місяців випуск машинобудівної продукції в регіоні скоротився майже на чверть — порівняно з минулим роком. Із цим пов’язане падіння випуску транспортних засобів (65 відсотків), зокрема залізничних локомотивів і рухомого складу (59,7 відсотка), автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів (72,6 відсотка), а також електричного обладнання (87,5 відсотка).
За словами в. о. міського голови Дніпропетровська Володимира Мелещика, нині практично всі підприємства галузі мають необхідні обсяги виробництва, підтверджені укладеними договорами — за винятком електровозобудівного заводу. Уже спостерігаються темпи зростання у таких машинобудівних підприємств, як «Дніпротяжмаш» і «Полімермаш».
«Удалося не тільки зберегти колективи, а й приростити їх новими фахівцями. Зростають обсяги виробництва, — спробував підсолодити пігулку чиновник під час урочистостей із приводу Дня машинобудівника. — Здаються нові виробництва, технології, відкриваються нові підприємства — таким прикладом став завод ТОВ «Аскор Індастрі», побудований з нуля, практично в степу».
Презентацію цього підприємства плановано на кінець вересня. Тут застосовані сучасні технології від штампування, ливарного виробництва і гальваніки до складання. Всі процеси автоматизовані. Тепер механізми для вікон і дверей не треба буде купувати за кордоном.
Тож не так все погано в нашому домі?
Дніпропетровська область.
Наша довідка
Програма доставки вантажів на міжнародну космічну станцію передбачає запуск десяти ракет-носіїв «Антарес».
Конструктор КБ «Південне» Володимир Литвиненко.
Керівники та кращі працівники машинобудівних підприємств Дніпропетровська під час урочистого прийняття.
Фото автора.
