Цими днями своє 75-річчя зустрічає Герой України, народний депутат України, почесний президент ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» Володимир Бойко (на знімку). З його іменем пов’язана цілаепоха в історії міста та країни. Його знають як людину, в якій поєдналися високий професіоналізм і життєва мудрість. Про це говорять виборці, народні депутати, промисловці, керівники місцевої влади, з якими напередодні ювілею спілкувався «Голос України».

Юхим Звягільський, народний депутат України:

— Знаю Володимира Семеновича багато років — і як керівника великого підприємства, і як народного депутата України, і як порядну, принципову та чуйну людину. На шахті імені Засядька знають і не забувають, що саме тут розпочинав свою трудову діяльність майбутній генеральний директор Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча, коли після школи за комсомольською путівкою приїхав на будівництво вугільного підприємства. Згодом шахту і комбінат єднало міцне співробітництво: ми постачали металургам високоякісне коксівне вугілля й одержували від «іллічівців» якісний метал.

Володимир Семенович — фахівець, який знає металургійну галузь, як ніхто інший. Його досвід, знання, трудове загартування й авторитет у колективі давали змогу підприємству багато років бути флагманом галузі. Ми часто зустрічалися з Бойком у 1993—1994 роках, коли я виконував обов’язки глави уряду. Через кризу неплатежів металургійні підприємства опинилися на межі зупинення. Володимир Семенович був дуже стурбований таким станом справ, приїжджав до Кабміну, пропонував різні шляхи виходу із кризової ситуації, адже від роботи підприємств залежала доля тисяч українців і наповнення бюджету. І в наступні роки генеральний директор завжди обстоював інтереси галузі, рядових металургів та їх родин, відкрито й прямо порушував питання на наірадах, перед Президентом України, Прем’єр-міністром, керівниками відомств. Саме завдяки активній позиції Бойка 1999 року парламент ухвалив закон «Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України». Цей закон дозволив металургам поповнити обігові кошти і знову почати роботу.

Це людина, яка не звикла торгувати принципами. Пам’ятаю, у вересні 2005 року у Верховній Раді України на засіданні фракції вирішувалося питання про майбутнє голосування за кандидатуру Юрія Єханурова на посаду прем’єр-міністра. Фракція збиралася голосувати «проти». Я взяв слово і заявив, що голосуватиму «за» цього кандидата, тому що добре знав його ділові якості. Це було сприйнято як відкриту і сміливу заяву. Наступного дня під час голосування разом зі мною голоси «за» віддали члени фракції Володимир Бойко та Сергій Матвієнков. Їх тоді виключили із фракції за те, що вони не оголосили напередодні про свою позицію. А наступного дня, після дебатів, під час повторного голосування фракція все-таки віддала свої голоси за Єханурова й була змушено зробити гарний жест — запропонувати Володимиру Семеновичу знову стати членом фракції. Та він відмовився. Сьогодні ми з ним знову в одній політичній команді, і я цьому щиро радий.

Не знаю іншого керівника, який би служив справі з такою душевною щедрістю, енергією та добротою, з такою мужністю і терпінням добивався б поставлених цілей. Це чесна і порядна людина, яка виправдовує довіру виборців і завжди діє відповідно до інтересів людей. Певен, ще багато років Володимир Семенович, будучи почесним президентом комбінату імені Ілліча, принесе багато користі його колективу, Маріуполю та всій країні своїми мудрими, цінними порадами, спрямованими на піднесення і розвиток чорної металургії як провідної галузі економіки України.

Сергій Матвієнков, народний депутат України:

— Одна із найважливіших, на мій погляд, якостей Володимира Семеновича — людяність. Те, чого завжди він навчав і прикладом чого був сам, — це розуміння того, що для підприємства виробничі та технічні завдання дуже важливі, але при цьому не можна ніколи забувати про людей. У нього позиція завжди одна і принцип один: стань на місце людини, яка до тебе звертається, і спробуй розв’язати цю проблему. Ніколи не відмахуйся і ніколи не відбивайся. Можеш — допоможи. От головний принцип, який він обстоював у будь-якій ситуації.

Здавалося б: керівник такого рангу, який вирішував нерідко завдання не просто на рівні підприємства і галузі, а навіть на рівні держави, — куди йому до дрібниць? Ба ні. Для нього не було питань дрібних, середніх. Він розумів: якщо людина звертається — отже, її треба, а якщо треба — отже, треба допомагати. Хочу зазначити, що і сьогодні в парламенті у Володимира Семеновича така само позиція. Розглядаючи той чи той законопроект, він насамперед дивиться на перспективу: що дасть новий закон людям. Така позиція, безумовно, потребує величезної самовіддачі, фізичних і душевних сил, але такий Бойко. І це завдяки цій людяності він зажив народної поваги і високого авторитету.

Георгій Скударь, президент АТ «Новокраматорський машинобудівний завод»:

— Володимир Семенович Бойко — самобутня людина, на плечі якої серед багатьох інших керівників лягла перебудова, велика відповідальність за долю колективу в період цілковитого паралічу центральної влади та наступні роки повільного становлення державності України. Прекрасний виробничник, він почав із самих низів і завдяки невтримному прагненню до самореалізації, удосконалення, прагнення бути кращим, в остаточному підсумку, був обраний директором заводу. Знання виробництва, людського потенціалу допомагало йому бути лідером і ефективно керувати підприємством.

Відмітною рисою Володимира Семеновича завжди були велика любов і турбота, усвідомлення колосальної відповідальності за долю десятків тисяч людей, адже практично половина Маріуполя пов’язана з комбінатом. І генеральний директор тримав на своїх плечах величезний колектив за цього вкрай нестійкого, суперечливого економічного укладу, що змінювався, забезпечував металургів роботою та зарплатою. Гадаю, десятки тисяч людей нині вдячні керівнику за те, що він допоміг їм пережити найважчі роки.

Я від усього серця вітаю Володимира Семеновича із прекрасним ювілеєм. Хочеться побажати йому здоров’я, якого завжди не вистачало, і найкращих відчуттів у ці ювілейні дні. Нехай його серце наповнюється теплотою, ніжністю та любов’ю людей, які із вдячністю скажуть ювілярові найдобріші слова, пригадають багато чого з того хорошого, що він зробив у цьому житті. Володимире Семеновичу, будь щасливий. Твої друзі, всі, хто працював багато років поруч із тобою, ті, хто знає тебе, — пам’ятають усе хороше, що разом робилося.

Юрій Хотлубей, Маріупольський міський голова:

— Володимир Семенович Бойко був призначений генеральним директором комбінату імені Ілліча 1990 року. Він прийшов саме в той період, коли більше було свободи для підприємства у прийнятті управлінських рішень. Але з іншого боку, було й складно. Треба було самостійно вирішувати, як утримувати підприємство, як шукати замовлення, бачити перспективу, зберігати конкурентоспроможність комбінату, знати ринки збуту. Усе це треба було бачити, і бачити оперативно, швидко. Час змінювався дуже динамічно. І дії генерального директора тоді були дуже чіткими та конкретними.

Його відрізняє шанобливе ставлення до дітей, до старих, до людей взагалі. З іншого боку — висока вимогливість, насамперед до себе. Робочий день генерального директора починався о п’ятій ранку і закінчувався пізно ввечері. Це ефективний менеджер, який сформувався як менеджер світового класу. Він знав світовий ринок металу, його особливості і працював на випередження. Всі ці якості допомогли протягом 23 років керівництва зберегти підприємство, розбудовувати його і мати перспективу.

Він може пишатися тим, що було зроблено на підприємстві й у цілому по місту. Розчищення русла ріки Кальчик, будівництво спортивного комплексу, газифікація селищ, вода, підготовка шкіл до нового навчального року, благодійна допомога жителям... Він ніколи не стояв осторонь. Завжди вникав у суть, і з будь-якому питання з ним можна було розглядати ті або інші міські проблеми. І якщо Володимир Семенович бачив, що в даній ситуації Маріуполю складно, — відгукувався або надавав допомогу.

Як народний депутат України, Володимир Бойко займає чітку громадянську, державну позицію. Ми з ним регулярно спілкуємося, депутат цікавиться станом справ у місті, з наповненням бюджету й іншими. Готовий долучитися до процесу, активно обстоюючи інтереси виборців. Як і раніше, з великою зацікавленістю ставиться до міського життя і бере в ньому найактивнішу участь.

«Голос України» приєднується до численних поздоровлень ювілярові і бажає Володимиру Семеновичу Бойку міцного здоров’я, успіхів у роботі на благо людей, нових висот зрілості та професіоналізму!

Записала Ліна КУЩ.

Фото надано прес-службою народного депутата.

Вітання ветеранів з Днем визволення Маріуполя.