Ухвалено євроінтеграційний закон про Митний тариф

 На початку засідання за присутності Президента Віктора Януковича та прем’єра Миколи Азарова присягу судді Конституційного Суду склав Олександр Космінін — указ про його призначення на цю посаду глава держави підписав напередодні.

Перейшовши на пропозицію Голови Верховної Ради Володимира Рибака до розгляду питань порядку денного, парламентарії ратифікували Угоду між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) про участь нашої держави в операції «Океанський Щит». За словами доповідача міністра оборони Павла Лебедєва, ця угода сприятиме підвищенню міжнародного авторитету держави як повноправного партнера у справі підтримання міжнародного миру і безпеки, практичній участі України у заходах міжнародної спільноти щодо боротьби з піратством, підвищенню рівня сумісності сил і засобів Збройних Сил України із силами та засобами держав — членів НАТО.

Під час обговорення представники різних фракцій наголошували, що оскільки саме українські моряки дуже часто страждають від проявів піратства, то участь українських ВМС у цій операції дуже важлива. «За» проголосував 361 народний депутат.

Майже одностайною була й підтримка рішення Президента про направлення наших миротворців у Демократичну Республіку Конго. Міністр оборони Павло Лебедєв повідомив, що Секретаріат ООН звернувся до уряду України з проханням дати дозвіл на перебування 18-го окремого вертолітного загону Збройних Сил України у складі Місії ООН на період до 31 березня 2014 року.

З цим погодилися 375 народних депутатів.

Також Верховна Рада ратифікувала Рамкову конвенцію Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства, котру Україна підписала ще у 2007 році. За цим документом, культурна спадщина — це сукупність ресурсів, успадкованих від минулого, які люди, незалежно від своєї приналежності, вважають відображенням і вираженням своїх постійно мінливих цінностей, вірувань, знань і традицій. «Важливо, що ця конвенція охоплює не тільки матеріальну, а й нематеріальну культурну спадщину — і українську пісню, і думку, і прислів’я», — зазначив народний депутат В’ячеслав Кириленко. Ратифікацію конвенції підтримали 375 народних депутатів.

Після цього парламентарії перейшли до розгляду євроінтеграційних законопроектів. Зокрема, на друге читання було запропоновано проект змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень. Ухвалення цього документа пов’язане з необхідністю забезпечити повне виконання зобов’язань держави за пілотним рішенням Європейського суду у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» та за іншими рішеннями проти держави Україна. За цим проектом погашення наявної заборгованості пропонується здійснювати поетапно, а розмір відповідних бюджетних асигнувань має затверджувати Верховна Рада під час ухвалення бюджетів на відповідний рік. Стосовно черговості виплат, то насамперед їх мають отримати соціально незахищені верстви населення (за рішеннями судів про пенсійні та соціальні виплати, аліменти), далі виплачуватиметься заборгованість за судовими рішеннями, які стосуються трудових правовідносин і, в третю чергу, погашатиметься решта заборгованості.

Однак під час постатейного голосування представники опозиції наголошували, що до цього законопроекту закладено механізм, який дозволяє владі не виконувати судові рішення.

«Насправді це закон про невиконання судових рішень, оскільки влада сама вирішуватиме, скільки вона собі дозволить виплатити коштів», — наголосив народний депутат Андрій Пишний («Батьківщина»). А свободівець Олег Махніцький додав, що документ у пропонованій редакції — це «не євроінтеграційний, а антиєвроінтеграційний закон».

Відтак лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк запропонував відправити цей документ на повторне друге читання, бо він «повинен забезпечувати виконання судових рішень, а не забороняти українцям отримувати належні їм за судовими рішеннями кошти». «Ми не голосуватимемо за законопроект, що дозволяє владі не виконувати судові рішення», — наголосив А. Яценюк.

Після цього Голова Верховної Ради Володимир Рибак поставив на голосування пропозицію про направлення цього законопроекту на повторне друге читання, щоб фракції змогли досягти згоди стосовно цього важливого документа. Такий підхід підтримав 361 парламентарій.

Натомість ще один євроінтеграційний законопроект — про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом «Про Митний тариф України», було схвалено в цілому.

Ці зміни розроблено з метою приведення законодавчої бази країни у відповідність з положеннями Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів.

Цим законопроектом також змінюються ввізні та вивізні митні ставки на ту чи іншу продукцію. Зокрема, передбачається зниження мита на ввезення морепродуктів, фруктів, горіхів тощо.

Враховуючи це, народні депутати вносили свої пропозиції щодо митних ставок. Зокрема, Арсеній Яценюк («Батьківщина») наголосив на необхідності збільшення мита на полівінілхлориди, бо «інакше три тисячі працівників підприємства «Карпатинафтохім» втратять роботу».

У відповідь голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Віталій Хомутиннік запевнив, що комітет вже готує відповідний законопроект, котрий наступного тижня буде внесено на розгляд парламенту.

Валентин Ландик (Партія регіонів) закликав уряд негайно розпочати переговори із СОТ щодо узгодження наших митних ставок з тими, що діють на території Російської Федерації, бо інакше вітчизняна промисловість за багатьма позиціями буде неконкурентною. Глава парламенту зазначив, що надішле до уряду відповідне протокольне доручення.

Щоправда, присутній в парламенті перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолій Максюта зауважив, що переговори в рамках СОТ кожна держава проводить індивідуально та що уряд вже веде відповідну роботу.

Верховна Рада розглянула питання обрання та звільнення суддів.