Підтримали наше кіно

Майже одночасно створено й Державне агентство з питань кіно. Відповідно було затверджено положення про ці відомства, зокрема про права. На сьогодні між ними виникла колізія. Запропонований законопроект, як повідомив під час доповіді міністр культури Леонід Новохатько, усуває цю колізію, розмежовує повноваження Мінкульту і Держагентства з питань кіно і чітко визначає, хто може бути стороною у спільному кіновиробництві.

За його словами, цей проект закону має для галузі «практичну значущість». Адже після 1990-х, які були ямою в кіновиробництві, останніми роками ця ситуація принципово змінилася. «У нас є спільне виробництво, воно інтенсифікується, і сьогодні маємо 10 кіно-проектів у спільному кіновиробництві з такими серйозними партнерами, як Франція, Сербія, Росія, Німеччина, Грузія, Вірменія. Відповідно останнім часом динамічно збільшується й фінансування галузі», — зауважив міністр.

Він повідомив також, що в 2010 році було створено лише один фільм, тоді як у 2011-му їх кількість збільшилась до 12. Торік — до 87. «Цього року у виробництві перебуває приблизно стільки ж фільмів. Ці стрічки присвячені, зокрема, 200-річчю Довженка, 70-річчю Великої Перемоги. Багато з цього, ми сподіваємося, посяде належне місце на міжнародних кінофестивалях», — додав Л. Новохатько.

Підтримуючи загалом урядову ініціативу народні депутати водночас наголошували на інших проблемах. Зокрема, В’ячеслав Кириленко («Батьківщина») зауважив, що в парламенті варто провести розмову на тему «Чи буде питоме українське кіно в Україні?».

«Театр є і він процвітає. А кіно все одно немає. Бо навіть коли його знімають найкращі наші митці, то вони не можуть донести його до екранів. І ці теми маємо порушити вже найближчим часом, — наголосив він. Водночас В. Кириленко додав: «Український фільм, навіть якщо й виходить, то або зовсім немає прокатної історії, або має обмежену. Бо він все одно малобюджетний, мало розрекламований, немає просування цього продукту. І українці елементарно не знають про цих понад 80 фільмів, які перебувають у виробництві. Тому кошти потрібні, і навіть більші, ніж є нині, але, крім того, маємо забезпечити підтримку саме українському та україномовному кіно. Значить, має відбутися розмова з дистриб’юторами, телебаченням і операторами кабельних мереж».

Сесія також ратифікувала Європейську конвенцію про захист домашніх тварин. За відповідне рішення проголосували 355 народних депутатів. Ця Конвенція спрямована на забезпечення захисту домашніх тварин та гуманного поводження з ними. Вона, зокрема, визначає основні принципи благополуччя тварин, керівні засади їх утримання, розведення та дресирування, встановлює вікові обмеження стосовно придбання домашніх тварин та обмеження щодо їх використання в комерційних цілях.

Водночас, як зауважила під час обговорення Ірина Геращенко («УДАР»), наступним кроком має стати ухвалення рішення про відповідальність місцевої влади за розкрадання коштів, виділених для стерилізації тварин. Адже, за її словами, останнім часом побільшало випадків псевдостерилізації, коли тварина з чіпом очікує на потомство.

Обидва ці законопроекти сесія розглядала за повною процедурою (скорочену депутати не підтримали).

Проект постанови про впровадження мораторію на закриття навчальних закладів системи загальної середньої освіти, розташованих у сільській місцевості, депутати розглядали за повною процедурою. За словами автора документа, поза-

фракційного Олеся Донія, під егідою оптимізації Міністерство освіти обрало тактику нищення системи освіти.

Лише за останній рік було закрито 161 школу, повідомив він. Натомість відкрито та реконструйовано 29. А за даними Держкомстату, протягом 2009—2010 років закрито близько 1000 шкіл. До того ж закриваються не лише ті заклади, в яких бракує школярів. «Фактично діти позбавлені права на освіту. Тому постанова передбачає, що до кінця 2015-го на закриття шкіл і ПТУ в сільській місцевості встановлюється мораторій», — наголосив 

О. Доній.

Своєю чергою Ганна Герман (Партія регіонів) зауважила: «Мене не можна запідозрити в симпатії до міністра Табачника. Але ми люди державні, а тому маємо бути справедливими. Ви ані словом не обмовилися, що є села, в яких є по троє дітей. І для них держава подбала про шкільні автобуси. Треба бути справедливими і до того, кого любиш, і до того, кого не любиш. Табачник справді не винен у тому, що в селах майже немає дітей».

Крім того, її колега по фракції Віталіна Дзоз додала, що, перш ніж за-

проваджувати мораторій, потрібно звернути увагу на те, як це питання вже врегульовано в законодавстві. Вона нагадала, що питання реорганізації та ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів уже врегульовано двома законами — про загальну середню освіту та про місцеве самоврядування. Перший, зокрема, передбачає, що реорганізація і ліквідація навчальних закладів у сільській місцевості, заснованих на комунальній формі власності, допускається лише за згодою територіальних громад.

«Ми порушуємо власні повноваження місцевих рад. Ми втручаємося в ті питання, які мають вирішувати місцеві органи влади. Давайте говорити про те, що повинні вирішувати ми», — наголосила обраниця і додала, що фракція Партії регіонів не підтримуватиме цей проект постанови. Загалом за документ проголосували 186 народних депутатів (Партія регіонів — 4, «Батьківщина» — 68, «УДАР» — 31, «Свобода» — 36, КПУ — 32, поза-

фракційні — 15).

Водночас пропозицію працювати до завершення розгляду всіх питань порядку денного підтримали лише 183 обранці.