Сигарети і пиво — недитячий пришкільний асортимент

Цими днями у країні відзначають перший рік без реклами тютюну, а 19 вересня Кабінет Міністрів планує розглянути Концепцію профілактики вживання дітьми алкоголю, наркотичних засобів та психотропних речовин. Однак говорити про те, що між підростаючим поколінням та шкідливими звичками поставлено надійний бар’єр, рано — надто сильне у владних коридорах тютюново-алкогольне лобі, вважає координатор коаліції «За вільну від тютюнового диму Україну», активіст руху «За тверезу України» Ганна Гопко.

Уперше рекламу тютюну в Україні заборонили ще 1996 року, але знадобилося шістнадцять років, щоб повністю з нею покінчити. «Бізнесмени мають друзів у владі і знають, як затягнути, пригальмувати і відтермінувати введення заборон. Але ми повинні розуміти — те, що для одних — розбита сім’я, ДТП, зламані долі дітей, для інших — збільшення надприбутків, — пояснює пані Гопко.

Першим у битву проти тютюну та спиртного вступив Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко, про що вже писав «Голос України». Він ініціює заборону продажу алкоголю, пива та сигарет у радіусі 300 метрів від шкіл та інших навчальних закладів. Відкритий лист з цього приводу Уповноважений адресував місцевій владі. Зокрема, пан Павленко закликав чиновників узяти під особистий контроль питання продажу заборонених товарів дітям. Та чи врятує їх трьохсотметровий бар’єр від алкоголю та тютюну? А якщо, скажімо, кіоск знаходитиметься за 305 метрів від школи — невже це радикально змінить ситуацію? Та й взагалі — чи не спонукатимуть учнів додаткові «не можна» ще більше спокушатися на шкідливі звички дорослих?

Ініціатива Юрія Павленка — це перший крок, переконана Ганна Гопко. «Нам би ще хотілося, аби Кабмін ініціював низку законодавчих змін, серед яких найголовніша — нарешті визнати пиво алкогольним напоєм, як це є у більшості цивілізованих країн. Така норма автоматично унеможливить його продаж у кіосках розміром менше за 20 квадратних метрів. Також ми звертаємося до міністра внутрішніх справ стосовно торгівлі сигаретами поштучно. Це вже давно заборонено, але такий «бізнес» біля шкіл триває часто з відома міліціонерів», — розповідає пані Гопко.

Водночас психологи радять, передусім розібратися, чому дитину тягне до спиртного. Адже адміністративні обмеження, як показує практика, підлітки легко обходять.

Алкоголь, сигарети, наркотики — це все форми залежності, пояснює кандидат психологічних наук Неллі Верховська. За її словами, підлітки потрапляють у полон так званих засобів, що змінюють свідомість (до них, до речі, зараховують не лише спиртне, тютюн та наркотики, а й комп’ютерні ігри) у тому випадку, коли їм не вистачає задоволення у реальному житті. Тож воно заміщується штучними стимулами. «Часто батьки не звертають уваги на дітей, особливо, якщо ті вже стали підлітками. Вони вважають, що кращий спосіб навчити своїх чад самостійності — це надати їм повну свободу. Проте це не ідеальний шлях розв’язання проблеми, бо підлітка потрібно злегка направляти, показувати, як він чи вона можуть себе реалізувати. Коли цього не відбувається, то діти відчувають пасивність та зневірюються у можливості власної самореалізації», — пояснює психолог.

«Голос України» запитав і у самих учнів — чи купують вони бодай щось у кіосках біля шкіл і чи приваблює їх вигляд пива та сигарет з вітрин кіосків. Відповіді виявилися дуже несподіваними. Троє з п’яти респондентів, з якими вдалося поспілкуватися, найбільше остерігаються... шкільного буфету. «Та який там кіоск! Ми навіть у буфеті боїмося щось купувати. Одного разу купила сосиску у тісті і отруїлася», — згадує учениця 9-го класу однієї зі шкіл м. Боярка Ольга, і її відповідь виявилася дуже типовою. Чиновникам, які воюватимуть з пивом і сигаретами, варто і про це не забувати.