Напередодні розгляду проекту Держбюджету на наступний рік у першому читанні в парламенті відбулося його громадське обговорення. Участь в ініційованому фракцією «Батьківщина» заході взяли понад 60 експертів та представників громадських організацій.

За словами Юлії Тимошенко, фракція має багато претензій до поданих урядом законопроектів. «Ми не підтримуємо збереження старої бюджетної системи між місцевими та державним кошторисами. Жодної децентралізації ми у поданих законопроектах не помітили. Місцевим органам влади дається трохи більше повноважень з планування, але вони не матимуть власних доходів, щоб планувати бюджети. Вони знову залежать від центру ще більше, ніж минулого року», —зауважила лідер фракції.

Тимошенко повідомила, що «Батьківщина» також наполягатиме, щоб у проекті Держбюджету-2015 були відображені реальні макропоказники та реальний курс долара.

«Коли сьогодні в бюджеті ставлять вартість долара 17 гривень, а ми всі розуміємо, що такої вартості вже немає і повернення в 2015 році до 17 гривень при тій політиці, яку ми бачимо — маловірогідне, то планувати держбюджет на завідомо нереалістичних макропоказниках — це непрофесійна робота», — зауважила вона.

Ю. Тимошенко переконана: під час падіння економіки піднімати податки можуть лише повні невігласи в економічній сфері. Підвищення економічних показників, наголосила вона, складається з двох частин — «зняття кріпацтва з бізнесу в усіх його видах: податки, дерегуляція тощо, а також — треба більше давати грошей людям, щоб вони мали більшу платоспроможність».

«Сьогодні підняття економіки — це завдання номер один. Якщо на радикальному падінні збільшуються податки, недерегулюється економіка, залишається корупція, а це ми бачимо в законах, і водночас радикально зменшуються доходи громадян — економіка падатиме й надалі», — наголосила вона. 

Розмова виявилася дуже конструктивною. За словами заступника голови Федерації профспілок України Сергія Кондрюка, формувати бюджет на сфальсифікованих показниках — неприйнятно. Зокрема, це стосується прожиткового мінімуму. «За розрахунками Міністерства соціальної політики, сьогодні прожитковий мінімум для працездатної особи становить 1700 грн. А в бюджеті закладено 1218 грн.», — зауважив він.

Підтримав він і думку, що під час кризи не можна економити на заробітній платі. Інакше люди нічого не купуватимуть, не оплачуватимуть комунальні платежі. Крім того, профспілки наголошують, що соціальному секвестру мало би передувати вирішення питання наповнення державного бюджету. «Про Кіпр лише нині почали говорити, а про наведення порядку на митниці, що могло би збільшити надходження до держбюджету, мовчать. Так само замовчують тему надприбутків та тіньової економіки», — наголосив С. Кондрюк.

Проблему освітян порушив Олександр Яцун, голова Київської міської організації працівників освіти та науки. За його словами, озвучені урядом ініціативи під корінь ріжуть не лише освіту, а й вихователя, вчителя, викладача та студента. Насамперед це стосується вилучення з Конституції норми про безоплатність повної середньої освіти. Наступне — підвищення педнавантаження на вихователя з 30 до 36 годин. «Уряд пропонує переглянути фіксовані доплати до посадових окладів: за стаж — 30 відсотків, за перевірку зошитів — 20, за класне керівництво — 25, за престижність освітянської праці, складність — 20 відсотків, і зробити їх граничними з прийменником «до». Для освітян це катастрофа. Бо при такому кризовому бюджеті цей прийменник дорівнюватиме нулю. А значить, вчитель вищої категорії, який пропрацював 25 років, отримуватиме 1800 гривень «брудними». Те саме стосується і викладачів вишів», — наголосив О. Яцун.

Він зауважив також, що 10-тисячний мітинг, який відбувся під стінами парламенту у вівторок, ухвалив рішення: у разі прийняття «драконівських ініціатив уряду», освітяни ініціюватимуть трудовий спір, який може закінчитися страйком.

Проте під час зустрічі звучали не лише вимоги, а й конкретні пропозиції, як можна збільшити надходження до бюджету. Зокрема, голова Управління української таксомоторної асоціації Андрій Антонюк навів приклад, як можна додатково спрямувати до бюджету 1,8 млрд. гривень на рік. А потрібна лише політична воля, щоб навести лад у секторі таксі.

За його словами, нині ця галузь є найтінізованішою — 95 відсотків учасників ринку в масштабах країни працюють нелегально. Тіньовий оборот, зазначив він, щороку становить 20 млрд. грн., і це лише за підрахунками 2012 року. «Якби ці люди працювали у правовому полі, то державний бюджет отримував би мінімум 1,8 млрд. грн. щорічно. І люди готові вийти з тіні. Але державі байдуже», — наголосив він.

Представники таксомоторної асоціації навіть і проект закону підготували. «Ми люди конкретні. У разі ухвалення законопроекту, ми готові за рік навести лад у цій галузі. Відтак держава отримає мінімум 1,8 млрд. гривень податків, а сто тисяч громадян — легальні робочі місця. Нині люди на межі: або наводимо лад, або й решта перестануть платити податки», -сказав А. Антонюк.

Водночас представник Реанімаційного пакета реформ Андрій Степацький запропонував підвищити акцизи на алкогольні та тютюнові вироби. 

Загалом зауважень під час обговорення було озвучено чимало. Часу на їх опрацювання у депутатів не так вже й багато, тож вони пообіцяли працювати всю ніч. Аби на ранок мати узагальнені конкретні пропозиції.

Цитата

Заступник голови Федерації профспілок України Сергій Кондрюк:

 

«Можна затягувати паски, можна навіть затягти зашморг на шиї, але треба розуміти заради чого».

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.