План з відпочинку перевиконано

Ще навесні Міністерство соціальної політики поставило перед областю завдання: в краї повинно оздоровитися та відпочити не менше сімдесяти відсотків школярів. Але область вже звітує про показник понад вісімдесят відсотків, а тим часом відпочинок у всеукраїнських дитячих центрах та санаторіях триватиме ще наступні два місяці, тож до загальної цифри додасться ще пару сотень юних хмельничан.

Для того щоб змогло відпочити понад сто тисяч дітей, потрібна не одна сотня таборів. І хоч як область не тішилася б від того, що останніми роками їх кількість вдалося зберегти, проте справжніх, зі стаціонарними базами відпочинку, на весь край нараховується лише дванадцять. А це означає, що тільки трохи більше половини районів мають хоча б по одному такому табору. Щоправда, дехто може похвалитися наметовими таборами, хтось — сезонними закладами праці та відпочинку. І все-таки для того, щоб виконати урядові плани з оздоровлення, цього вкрай мало. Тож на виручку приходять денні пришкільні табори. Їх цього року працювало понад вісімсот. Тому, зрозуміло, переважна більших «оздоровлених» перебувала саме там.

Наскільки повноцінним може бути відпочинок при школах — судити важко. Чимало батьків справді раді тому, що під час канікул за дітьми хоч хтось трохи приглядав. Але є багато тих, що переконані: такий відпочинок — швидше формальність, яку змушені відбувати і діти, і вчителі. А точніше: галочка для плану. Та хоч як би там було, табори діяли, і діти в них перебували.

Кожен розуміє, що справжній повноцінний відпочинок, а тим паче —оздоровлення, коштують дорого. Тому чимало дітей змушені проводити канікули так, як дозволяють гаманці їхніх батьків. А ще — бюджети різних рівнів. Саме вони визначають місце під літнім сонцем у буквальному розумінні слова.

Якщо говорити про одні з найпрестижніших закладів дитячого відпочинку — відомі центри «Артек» та «Молода гвардія», то із згаданих десятків тисяч школярів краю пощастило приблизно п’ятистам, котрі змогли там побувати. Саме для стількох вистачило близько мільйона гривень, що виділив державний бюджет. І це виявилося вдвічі менше, ніж торік. Для решти дітей гроші довелося шукати в місцевих бюджетах. І треба сказати, що влада таки постаралася. Якщо торік на це назбирали лише 24 млн. гривень, то цьогоріч — 31 млн. Причому понад 13,6 млн. гривень від цієї суми становили пожертви добродійників, соціальних фондів та релігійних організацій. Всі намагалися допомогти в організації літнього відпочинку. Але далеко не всім і не скрізь вдалося провести його належно. В цьому переконують прокурорські перевірки.

Саме таким був би лаконічний твір на тему «Мої канікули» одного із відпочивальників дитячого оздоровчого табору в Ізяславському районі. Тамтешній медпрацівник навіть не обстежив дитину, котра отримала закритий перелом кисті. Про медичну допомогу взагалі не йшлося. Лише після повернення хлопчика додому рідні забили на сполох, і дитину було прооперовано в лікарні. Тож не тільки примножити, а й зберегти здоров’я в таборі вдалося не всім.

Аби не наразитися на неприємності, про цей випадок керівники табору навіть не повідомили відділ освіти райдержадміністрації. Про нього стало відомо лише після того, як роботу закладу перевірили прокурори.

Коли вони побували в інших таборах, то й там побачили чимало порушень. Вірніше, вони розпочиналися ще до того, як дітей відправляли на відпочинок: під час розподілу путівок. Наприклад, з’ясувалося, що в Кам’янець-Подільському районі в лікарні дитині-інваліду без жодних причин відмовили у путівці на санаторне лікування.

А в Дунаєвецькому районі посадовці відділу освіти вигадали інше: вони надавали путівки до дитячого оздоровчого табору «Подільські джерела» тільки тоді, коли батьки сплачували спонсорську допомогу на додаткове харчування. З кожного вимагали по 144 гривні, і загалом в такий спосіб назбиралося майже 10 тис. грн.

Чи зробили додаткові кошти харчування якіснішим і безпечнішим, сказати важко. Бо в деяких таборах Ізяславського району та обласного центру в харчоблоках працювали люди, які не пройшли обов’язковий медичний огляд. Крім того, дітей годували продуктами, термін придатності яких минув. І цього чомусь не помітили працівники санепідемстанцій. Лише заходами прокурорського реагування неякісні харчі були вилучені.

Та й як контролери могли помітити зіпсовані продукти, коли, приміром, у Полонському районі посадовці держсанепідемслужби за рік не перевірили жодного підприємця, що постачав продукти до пришкільних таборів. А виявивши у криничній воді однієї із полонських шкіл кишкову паличку, працівники СЕС не вжили жодних заходів до заборони експлуатації харчоблоку школи, дезінфекції криниці та покарання винних. Тож тим, хто «набирався здоров’я» в цьому пришкільному таборі, просто пощастило, що не опинилися в інфекційній лікарні.

Практично немає жодного району, де прокурори не виявили б порушень під час відпочинку дітей. На їх усунення було внесено понад три десятки документів реагування. За результатами їх розгляду до відповідальності притягнуто майже три десятки посадових осіб. Добре, що покарання за недбале ставлення до своїх службових обов’язків понесли лише посадовці. А не діти, котрим через чужу халатність могли загрожувати хвороби.

Хмельницький.