Олена НЕТЕЦЬКА: «Україна вірна принципам добросусідства»

— Англійський мислитель Гілберт Кіт Честертон писав: «Ми самі заводимо друзів, самі створюємо ворогів, і лише наші сусіди — від Бога». І хоча Честертона вважали відомим дотепником, мені здається, у цьому випадку він був серйозний.

Обидві парламентські організації засновані за принципом консолідації країн-сусідів навколо Балтійського й Чорного морів. Наші народи мають спільні культурні традиції, їхні долі тісно перепліталися в історії наших регіонів. Економіка, екологія, соціальні, політичні, гуманітарні, технологічні питання — це той спектр, що широко обговорюється й усередині парламентських форумів, і на міжпарламентських дискусіях.

Завдяки поглибленню співробітництва ми маємо можливість реалізувати великі міжнародні проекти, наприклад, проект «Вікінг». Це поїзд комбінованого транспорту, який працює з 2003 року, проходить через Литву, Білорусь і Україну та з’єднує морські контейнерні лінії Балтійського й Чорного моря.

У 2012 році до цього проекту приєдналися Грузія, Болгарія, Румунія, у липні 2013-го -залізниця Молдови. Тоді уряд України затвердив правила перевезень у залізнично-поромному сполученні з портами Туреччини, що дасть можливість і туди продовжити маршрут поїзда «Вікінг».

Підкреслю, що це справа не тільки бізнесу й урядів, а й парламентів, оскільки чи не головне в успіху таких проектів — це законодавча база.

— Такі можливості існують у цілій низці галузей. Наприклад, у багатьох країнах Чорноморського басейну окреслився серйозний поворот до розвитку медичного туризму. Це не тільки новий рівень санаторного лікування і реабілітації, а й розвиток у сприятливому морському кліматі спеціалізованих медичних клінік.

І тут є великі перспективи для співробітництва. Не секрет, що населення Європи старіє, і йому гостро необхідні новітні медичні технології, що дають можливість продовжити працездатність і протистояти найпоширенішим у Європі захворюванням.

— За оцінкою Всесвітньої туристичної організації при ООН, Україна — на дев’ятому місці в Європі за кількістю туристів, що відвідують країну. Розвиток індустрії туризму  загалом — це значні надходження до бюджету і широкі можливості для створення високооплачуваних робочих місць. І наша країна має всі можливості, щоб перетворитися на один з туристичних центрів Європи. Недавно Кабінет Міністрів представив нову Концепцію цільової програми розвитку туризму й курортів до 2022 року. Її реалізація, за підрахунками експертів, збільшить в’їзний потік туристів до країни удвічі й доведе кількість робочих місць у туризмі до мільйона.

Наприклад, для Полтавщини спеціалізацією може стати розвиток лікувального курорту Миргород і зеленого туризму. Промислові регіони можуть розбудовувати індустріальний туризм і організовувати великі культурні й музичні заходи. Ключовим завданням Криму є створення інфраструктури для цілорічного відпочинку, а також диверсифікованість послуг, наприклад, розвиток саме лікувального туризму. В автономії для цього є значний потенціал.

Але для цього повинні серйозно попрацювати й ми — українські парламентарії: затвердити оптимальні нормативно-правові основи й національні стандарти розвитку туризму, внести зміни в Закони України «Про туризм» і « Про курорти».

— Країни Чорноморського басейну вже мають успішний досвід, наприклад, у питаннях поромного сполучення. Сьогодні саме переправи ніби «зшивають» морський простір, адже поромні переправи є у всіх портах Чорного моря. Наступною нашою спільною справою може стати розвиток круїзного туризму. Світові круїзні компанії визнають, що Чорне море залучить їх у тому разі, якщо в різних країнах на його узбережжі буде щонайменше 5—6 великих портів, здатних приймати великі лайнери.

За статистикою, морем щорічно подорожують близько 15 мільйонів осіб. Кількість круїзних туристів збільшується на мільйон у рік. Сьогодні у світі існують 650 круїзних портів, з яких у Середземному морі — 158, у Чорному — 16. З них на території України — шість: в Одесі, Євпаторії, Ялті, Севастополі, Феодосії та Керчі. Чорноморські міста мають унікальні історичні, культурні й туристичні визначні пам’ятки, що можуть бути привабливими для туристів круїзних маршрутів.

На міжпарламентському форумі українська делегація запропонувала розробити та реалізувати спільну ініціативу з просування Чорного моря як туристичного макрорегіону на основі спільних проектів. Ця ініціатива знайшла широкий відгук серед колег з ПАЧЕС.

Наступне спільне завдання — врегулювання процедурних питань для організації безвізового круїзу в портах усіх країн Чорного моря для громадян країн Організації Чорноморського економічного співробітництва. Передусім у цьому зацікавлені наші болгарські й румунські колеги, адже порти Варна, Бургас, Несебр, Констанца, Суліна мають величезний потенціал для круїзної діяльності.

Робота має бути серйозна. Нам потрібно прийняти єдині правила пасажирського мореплавання в регіоні, спростити прикордонні й митні процедури під час перетину кордонів чорноморських країн круїзними туристами та багато чого іншого. Але справа, як то кажуть, варта заходу.

— Організація Чорноморського економічного співробітництва дійсно успішно виступає в конструктивній ролі розроблювача нової моделі регіонального співробітництва, спрямованого на розвиток і процвітання країн-учасниць. Але нашим муніципалітетам давно вже настав час брати ініціативу у свої руки: спільно опікуватися про Чорне море, розбудовувати туризм, ділитися досвідом наповнення муніципального бюджету та розв’язання однакових проблем — переробки відходів, екології курортів, стихійного будівництва тощо. І в цьому зв’язку дуже логічною уявляється думка про створення Муніципального форуму, а потім, можливо, Муніципальної асамблеї чорноморських міст. А ми, депутати парламентів ПАЧЕС, охоче допоможемо цій взаємодії.

Одним з майданчиків для такого співробітництва є Чорноморський економічний форум, який уже кілька років проходить у Криму. У парламентаріїв виник пильний інтерес до цієї міжнародної платформи: і представники ПАЧЕС, і колеги із ПКБМ висловили бажання брати участь у форумі цієї осені.

Ми глибоко цінуємо й зусилля колег по ОЧЕС, спрямовані на економічну підтримку України. Зокрема, Чорноморський банк торгівлі й розвитку не раз виступав як фінансовий донор України, що давало можливість реалізувати транспортні й інфраструктурні проекти усередині країни. Пильною увагою з боку представників банку користуються пропозиції, пов’язані з розвитком інфраструктури Автономної Республіки Крим. Мені, як народному депутатові України від Криму, особливо приємно це констатувати.

— Українські парламентарії активно лобіюють інтереси вітчизняної курортно-туристичної галузі в ПАЧЕС. Тепер, коли Україна одержала статус країни — координатора робочої групи з туризму Організації Чорноморського економічного співробітництва, ми зможемо ще успішніше співробітничати із закордонними партнерами для просування на міжнародному рівні профільних національних проектів, зокрема, у галузі екології.

Ці питання ми із зарубіжними колегами домовилися обговорити в лютому наступного року на Чорноморському туристичному форумі. Сподіваюся, профільні міністерства України та АРК підготують до цього форуму і пропозиції в галузі екології туризму, а народні депутати, у свою чергу, допоможуть просувати ці ідеї на міжпарламентському рівні.

Без сумніву, така кооперація дасть можливість використовувати наш досвід на благо наших народів, надати більшого динамізму нашим організаціям і залучити більше інвесторів у наші регіони. Зрештою, це відкриє нові обрії та поглибить пізнання наших політиків і простих громадян одне про одного.

— Виступаючи на відкритті третьої сесії Верховної Ради, Президент України Віктор Янукович підкреслив, що спроби протиставити співробітництво з нашими стратегічними партнерами — Російською Федерацією та країнами євразійського співтовариства — приречені. «З погляду стратегічної перспективи, підписання угод про асоціацію й Зони вільної торгівлі відкривають нові можливості для взаємовигідного співробітництва й подальшого зближення з нашими стратегічними партнерами в євразійському регіоні», — відзначив Президент.

Ще в липні 2010 року Верховна Рада України прийняла ініційований Партією регіонів Закон «Про основи внутрішньої і зовнішньої політики», де одним із ключових стратегічних напрямів визначено прагнення нашої країни до здобуття членства в Європейському Союзі. У нас немає сумнівів, що Україна і Європейський Союз об’єктивно зацікавлені одне в одному, і ця зацікавленість зростає в міру просування України шляхом євроінтеграції.

Попри думку деяких російських політиків про необхідність для України зробити вибір між ЄС і Росією, наша країна залишиться вірною принципам добросусідства та інтеграції як з північним, так і із західним сусідами. Адже нас пов’язують узи тісніші за економічні, торговельні чи політичні. Історію дружби і співробітництва двох держав не може бути перекреслено висловлюваннями або намірами окремих політиків, що переслідують швидкоплинні цілі. Тому й після підписання угоди з ЄС Україна залишиться стратегічним партнером Росії.