Сьогодні в Києві завершується дводенна зустріч, присвячена 25-літтю організаційного об’єднання громадського руху колишніх малолітніх в’язнів нацизму. Ще в червні Президентом України Віктором Януковичем підписано розпорядження № 207/2013-рп про відзначення цієї дати. Про це розповідає перший заступник голови Державної служби з питань інвалідів та ветеранів Володимир СІРОШТАН:

— На виконання доручення уряду службою підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України про затвердження плану цих заходів. Відповідно до зазначеного плану служба, як і деякі інші центральні органи виконавчої влади, мають виконати низку завдань, серед яких — надання підтримки Українській спілці в’язнів—жертв нацизму у підготовці та проведенні у Києві 12—13 вересня 2013 року тематичної міжнародної конференції, жалобної церемонії на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», урочистого зібрання представників громадського об’єднання ветеранів колишніх малолітніх в’язнів нацизму. Цей ювілей — важлива дата, яка невипадково відзначається на такому високому державному рівні.

— Володимире Григоровичу, а що являє собою громадська спільнота, яка об’єднує колишніх малолітніх в’язнів нацизму в Україні?

— Докладніше про історію створення Всеукраїнської громадської організації ветеранів Української спілки в’язнів—жертв нацизму міг би розповісти її незмінний голова Маркіян Дмитрович Демидов (на знімку). Він стояв біля витоків цього процесу. Я лише зазначу, що голова спілки від самого початку діяльності служби входить до складу Громадської ради при службі. Він — неординарна і надзвичайно цікава людина, знана в Україні особистість. Як один з ініціаторів утворення та натхненник активної діяльності спілки, ось уже понад чверть століття очолює ветеранське об’єднання. Попри поважний вік (восени виповниться 78), його оптимізму та наполегливості можуть позаздрити молоді. І тому Маркіян Дмитрович має заслужений авторитет у ветеранській спільноті. Він очолив громадське об’єднання колишніх малолітніх в’язнів нацизму не лише з урахуванням свої людських та ділових якостей, а й з огляду на непросту життєву біографію. Що таке фашистське рабство, знає не з чуток, а сам побував у тому пеклі. Без перебільшення, про нього можна книжки писати.

— Іноді кажуть, що це неактуально. Як ви до цього ставитеся?

— Пам’ять, обов’язок перед загиблими — ключові риси, що вирізняють людину з інших живих істот. Вони визначаються її інтелектом, світоглядом, націленістю на майбутнє. В жодному разі не можу погодитися з міркуваннями, які ви наводите. Не лише як нинішній керівник служби, а передусім як людина я категорично проти «суспільної амнезії». Адже пам’ять — категорія нетлінна і вічна. Вона проникливо споглядає на нас із пожовклих фронтових фотографій наших предків. Дякувати Богу, ми ще маємо щастя чути сьогодні розповіді з вуст небагатьох колишніх воїнів-фронтовиків. Саме пам’ять людська, пам’ять серця не дає стертися, потьмяніти жодній героїчній сторінці історії Перемоги нашого народу над нацизмом і фашизмом.

Моя небайдужість до цієї теми пов’язана ще й з тим, що мої обидва діди воювали на фронті. А тато та мама в юному віці були вивезені і поневірялися на оборонних підприємствах нацистського рейха.

Саме таке моє сприйняття теми пам’яті про наше минуле повністю збігається з одним із трьох основних завдань служби — здійснення заходів щодо увічнення пам’яті захисників Вітчизни та жертв воєн, участь у патріотичному вихованні громадян.

— Що ви можете сказати про суспільно-політичне значення цієї події?

— Уже третій рік наша держава перебуває у стані реформування, зокрема, у контексті створення громадянського суспільства. Сутність цієї важливої справи полягає у забезпеченні якомога ширшої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики. І що більше громадських об’єднань, таких як Українська спілка в’язнів—жертв нацизму, — з різними цілями, завданнями і напрямами діяльності, очолюваних авторитетними лідерами, братимуть участь у цьому загальному процесі, то буде краще для загальної справи. Це аксіома, на якій мають вибудовуватися всі якісні перетворення в нашому суспільстві. Користуючись нагодою, хочу привітати колишніх малолітніх в’язнів нацизму з 25-річчям створення цього всеукраїнського громадського об’єднання. Бажаю всім мужнім ветеранам Української спілки в’язнів—жертв нацизму мирного неба над головою, доброго здоров’я та родинного благополуччя. Будьте стійкими і дієвими ще довгі роки.

Розмовляв Михайло Камінський.

Фото надане прес-службою спілки.