Ситуація, що склалася на підприємстві «Радій», дедалі більше тривожить як його співробітників, так і керманичів області. Тут влітку вже скоротили кілька десятків працівників, а в жовтні-листопаді планується скоротити ще 300. Однією з причин такого масового звільнення неофіційно називають перевиробництво. Утім, офіційною причиною — «відсутність фінансування проектів модернізації вітчизняних АЕС НАЕК «Енергоатом», основного замовника продукції «Радію». Інформацію про наміри щодо скорочення на «Радії» підтверджують і профільні структурні підрозділи Кіровоградської ОДА.
Подейкують, що на заводі також зменшено виплати з преміального фонду, що раніше були істотним доповненням до зарплат, отже, багато хто сам готовий писати заяву про звільнення.
Тож НВП «Радій» став другим після Побужського феронікелевого комбінату (нещодавно оприлюднив свої наміри про скорочення майже 1200 працівників. — Авт.) підприємством, яке задекларувало можливі масові звільнення.
Свого часу НВП «Радій» було одним із небагатьох підприємств, яким вдалося швидко оговтатися від економічної кризи 90-х років минулого століття. Завдяки освоєнню випуску третього покоління автоматизованих систем управління (АСУ) ядерними реакторами на основі програмування логічних матриць кіровоградці навіть випередили американську корпорацію «Lockheed Martіn», що стояла біля витоків цих технологій і стали першими у світі. З 1995 року завод почав серійний випуск таких автоматизованих систем управління.
В одному зі своїх інтерв’ю голова наглядової ради ПАТ НВП «Радій» Євген Бахмач сказав: «По-перше, ми максимально зберегли КБ, яке було на «Радії» ще при СРСР. По-друге, ми запрошували фахівців з усієї країни, в основному з атомних станцій: Південноукраїнської, Рівненської, Запорізької... Ми створювали їм всі умови для роботи, давали квартири, пропонували зарплати втричі вищі, ніж вони отримували на АЕС. Сьогодні у нас працюють 11 кандидатів і докторів наук... Після Чорнобильської катастрофи в атомній енергетиці почався застій. І всі провідні світові корпорації не вважали за потрібне інвестувати в дослідження нових підходів до АСУ. Вони мали платформи на базі процесора і вважали, що для підтримки експлуатації існуючих АЕС цього достатньо. Після трагедії на АЕС «Фукусіма-1» вимоги до захисту реакторів посилилися.... Система безпеки реактора повинна дублюватися. Тобто: паралельно з АСУ на процесорах повинна працювати і АСУ на матриці... Якщо... системи принципово різні, то ймовірність цього (аварії. — Авт.) дорівнює нулю. Таким чином «Радій» знову опинився затребуваним».
Однак ще тоді Євген Бахмач також зауважував: «Ми чудово розуміємо, що вітчизняний ринок дуже маломісткий — усього 15 реакторів. За рік ми закінчуємо повну модернізацію старих установок. Решта почнуть оновлюватися тільки за 10—15 років. Тобто такого завантаження, щоб годувати й утримувати завод, вже мати не будемо. Тому останні чотири роки ведемо серйозну роботу на зовнішніх ринках. Беремо участь у всіх конференціях ядерних товариств Північної та Південної Америки, Франції, Китаю, Кореї. Запрошуємо до себе фахівців зацікавлених компаній...»
Ще два роки тому на «Радії» трудилося майже 1300 осіб. З них — понад 300 інженерів конструкторського бюро. Це не просто працівники. Це висококваліфіковані спеціалісти в галузі виробництва захисного обладнання атомних електростанцій, від надійності роботи яких залежить безпека всього світу. Не віриться, що такі працівники можуть бути нікому не потрібними.
Тим паче, що встановлені на атомних електростанціях АСУ вимагають обслуговування протягом 30 років. Є також інформація про замовлення на продукцію «Радію» від Запорізької АЕС.
Але, очевидно, все ж такої кількості працівників для цього непотрібно.
Отже, результати «серйозної роботи на зовнішніх ринках» не настільки обнадійливі? Чи, може, існують інші серйозні причини скорочення?
Довідково
Науково-виробниче підприємство «Радій» почало свою діяльність з випуску гучномовців та побутових електроприладів у 1954 р. Після реконструкції в 1970—1980 рр. радіозавод почав виробляти телевізійне обладнання для всього Радянського Союзу і навіть країн соціалістичної співдружності. За допомогою систем «Радію» Московська олімпіада 1980 року транслювалася на увесь світ. Підприємство випускало понад 12 млн. штук динамічних головок на рік. А також виконувало оборонні замовлення — тут розробляли та виготовляли обладнання для стартових комплексів «Енергія» і «Буран», прилади для авіаносців і підводних човнів.
