Команди намагалися грати обережно і ну дуже боялися пропустити. Власне, іншого й не очікувалося. Хоча по кілька моментів обидва суперники мали. Однак не таланило з реалізацією.
В Англії тепер 16 очок, що дозволило їй вийти на чисте перше місце. В активі України та Чорногорії — по 15. А це означає, що всі запитання залишилися на жовтень, коли все й вирішиться. Ще й Польща трохи наблизилася за рахунок виїзної перемоги над Сан-Марино.
Про матч між футболістами Фоменка і Годжсона щось особливого й не скажеш. Адже обидві збірні зіграли і не погано, і не добре. Передбачувано корисно діяв Коноплянка, якого гості намагалися найбільше пильнувати і стримувати. А ще Безус, котрий вийшов на заміну, додав вогню і прискорив загальний рух на полі.
Водночас у англійців непоганий вигляд мав Волкотт, якому успішно допомагав його одноклубник Вілшир. Зрідка підключалися до наступу Джеррард і Лемпард. Дуже важко говорити про якість гри, бо на повну потужність ніхто не розкривався. Звичайно, пропусти хтось гол, і почалася б зовсім інша історія на «Олімпійському». Але все завершилося «сухою» нічиєю, котра залишила обом конкурентам приблизно рівні шанси на вихід із групи.
— Рой, ви задоволені? — запитали наставника англійців.
— Задоволений чим?
— Результатом.
— Так, звісно. Щодо виконання установки, то першу половину ми зіграли непогано, у другому таймі Україна давила на нас, було важко організовувати атаки. Як ви знаєте, ми приїхали без двох форвардів. Україна в гарній формі, і я знав, що гра буде важкою.
— Як оцінюєте турнірну ситуацію в групі?
— Враховуючи цю нічию, ми, як і раніше, лідери. Попереду дві зустрічі, і я сподіваюся здобути в них шість очок.
— Це втрачені очки чи придбане одне? Що не вдалося реалізувати?
— Скажу одне: це була особлива гра. Обидві команди дуже сильні. Ми отримали якісний футбол, побудований на атаках. Ми боялися трьох форвардів України, і в другому таймі удари йшли один за одним. Нічия для нас — гарний результат. Україна дуже сильна.
— Оцініть перспективи на перше місце після цієї нічиєї, — попросили журналісти Михайла Фоменка.
— Що оцінюватимемо і як? Оцінити можна було б, якби перемогли, а так...
— Що вийшло, а що — ні?
— Учора ми говорили про те, що гратимемо проти однієї з найсильніших команд Європи. Вони нас вивчали, ми їх вивчали — у підсумку не використовували свої мікромоменти.
— Правда, що у Девича піднялася температура перед матчем? Чи було бажання зіграти у два форварди?
— У нього справді були проблеми. Ми не могли його випустити, тому що він працював би у півсили. Те, що ми не зіграли наприкінці у два форварди... То був би авантюрний крок з нашого боку.
— Англія вас здивувала?
— Сильна, добре вкомплектована команда з гравцями із сильних клубів. Було нелегко.
— Чого не вистачало сьогодні для реалізації численних стандартів?
— Це сильна сторона англійців, тому те, що ми не пропустили, вже добре — спасибі хлопцям. Ми мали не так вже й багато стандартів, і всі вони були небезпечні. Не вистачило трохи везіння.
— Чи вдадасться зберегти на матч із Польщею цей настрій?
— Намагатимемося. Хлопці живуть цим...