Херсонці дивуються: влада краю обіцяє рекордний врожай овочів та фруктів — до трьох мільйонів тонн, і за такого їх достатку роздрібні ціни на дари садів та городів мали б падати, а вони, навпаки, піднімаються. У пік сезону кілограм томатів на ринках обласного центру менше, ніж за три гривні, не купиш, а часом і по 12—15 гривень трапляються. Кавуни продають по гривні за кіло, тоді як ще минулого року наприкінці серпня вони були в два—чотири рази дешевші. Таку дорожнечу не можна пояснити ні інфляцією, ні дефіцитом — тільки невмінням грамотно використовувати економічні важелі, регулюючи цінову політику. До речі, дрібних комерсантів, котрі торгують власноруч вирощено городиною, вона вже не задовольняє — так само, як і покупців.

Так торгувати — собі дорожче

— Зібрала на городі відро та ще торбину помідорів і поїхала в місто на продаж, розраховуючи вторгувати принаймні гривень із сорок — до пенсії зайвим не буде. Та з тимчасового майданчика мене просто виштовхали: там торгують фермери, які його облаштовували. А звичайний ринок не по кишені: там треба гривень з десять — за місце, лабораторну перевірку на нітрати та користування вагами — заплатити. Стала на стихійному ринку біля залізничного вокзалу, аж тут міліцейський патруль назустріч. Кажуть: «Іди, бабця, звідси, бо оштрафуємо за нелегальну торгівлю». Зібралася, та й пішла додому — така торгівля собі дорожче буде, — нарікає пенсіонерка з приміського селища Антонівка, що під Херсоном, Лідія Остапенко.

— Фермерам також непереливки — врожай і справді гарний, хоча продати його зараз, схоже, важче ніж зібрати. Супермаркетів вистачає, проте вони виставляють жорсткі вимоги до якості й розрахунок за товар пропонують із відстрочкою до дев’яноста днів. Селянам це не годиться, бо гроші треба чимшвидше — до осінньої посівної готуватися. Самим їздити торгувати не завжди виходить — клопотів по господарству вистачає. Доводиться мати справу з перекупниками, а ті ставлять ціну таку, яку самі схочуть. У моєму рідному селі Виноградовому сусіднього з Херсоном Цюрупинського району кавуни з поля купують по шістдесят копійок за кілограм, а в обласному центрі продають по гривні. Навряд чи «накрутку» у сорок відсотків можна вважати справедливою і економічно обґрунтованою, — підсумовує виконавчий директор Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Нікішенко.

Альтернатива є

Найдешевшими для городян овочами та фруктами завжди були ті, які виростили якнайближче до обласного центру — у приміських селищах і на дачах. Проте якраз власникам цих дач та приміських ділянок нині найважче продати надлишки свого врожаю: стихійні ринки активно намагаються прибрати, на сезонних базарах господарюють фермери, а послуги постійно діючих торговельних майданчиків занадто дорогі для окремо взятої людини із кошиком яблук чи відром томатів. Тож і виходить, що найдешевші фрукти-овочі залишаються для херсонських споживачів найнедоступнішими. Втім, компроміс шукають, і подекуди його вже готові запропонувати.

«У нас близько 1300 місць відведено саме під торгівлю продовольством, але навіть у розпал сезону збирання врожаю понад 200 місць порожні. І така ситуація не тільки в нас, а й на більшості ринків обласного центру. От ми й вирішили місяць тому 25 місць зробити соціальними, віддавши їх для продажу городини й садовини дачниками та власниками присадибних ділянок. Якщо людина хоче продати до десяти кілограмів тих самих яблук, винограду чи томатів, вона просто підходить до диспетчера, і диспетчер показує продавцю вільний прилавок — будь ласка, торгуй безплатно. Якщо городини двадцять кілограмів, треба сплатити п’яту частину вартості послуг ринку — 1,2 гривні, — розповідає директор найбільшого в Херсоні Центрального ринку Нураддін Юсіфов. —  Та, незважаючи на те, що за послуги ринку дачникам із 10-кілограмовим мінімумом вітамінної продукції платити не треба, значну частину соціальних місць досі ніхто не поспішає займати — чи то просто ще не дізналися про таку можливість, чи то не вірять у те, що платити за послуги ринку взагалі не треба».

Даєш вечірні ринки?

Нураддін Юсіфов закликає директорів інших міських ринків краю наслідувати його приклад і собі відкрити безплатні соціальні місця для дачників та власників городів у передмісті. На його думку, задовольнити попит городян на дешеві овочі можна, і відкривши в обласному центрі на час збирання врожаю безплатні вечірні ринки, що працювали б з третьої години дня до десятої вечора — по кілька на кожен «спальний» мікрорайон. Таким чином, херсонці отримали б свіжі овочі для консервації за прийнятною ціною, а господарі невеличких садів та городів — зручний майданчик, де можна було б продати лишки врожаю, не боячись міліцейських рейдів та штрафів. Порада, мабуть, слушна, та на шляху до її реалізації чимало «підводних каменів».

— Ідея створення міні-ринків у «спальних» мікрорайонах городянам дуже подобається. Днями навіть лист від правління одного об’єднання співвласників багатоповерхового будинку на житломасиві Таврійському отримали: мовляв, просимо дозволити жінці з приміського села торгувати молоком і молочними продуктами в нашому дворі, бо людям похилого віку важко за ними на звичайний ринок чи в магазин добиратися. Проконсультувалися з санепідемслужбою — там категорично проти такої торгівлі, адже якість харчів невідома і не відомо, чи не є продавець носієм якихось небезпечних інфекційних недуг — пояснила виконуюча обов’язки начальника управління споживчого ринку Херсона Наталія Литвинова. Ця проблема, звичайно, вирішується оформленням санітарних книжок торгуючими. Але за медичне обстеження знову ж таки треба платити понад сотню гривень. І навряд чи дачники підуть на такі витрати задля можливості безперешкодно продати відро овочів — шкурка, як то кажуть, вичинки не варта.

А от починання із відведенням для власників садів та городів безплатних соціальних майданчиків для збуту фруктів-овочів на постійно діючих ринках влада Херсона підтримала — адже там понад дев’ятсот вільних місць, і від передачі частини їх «комерсантам» із відерцем свіжих томатів ніхто нічого не втратить. Наталія Литвинова каже, що управління споживчого ринку уже підготувало й розіслало директорам усіх таких ринків офіційного листа із рекомендацією безоплатно надавати прилавки всім бажаючим. 

Можливо, якщо ринкове начальство згодиться на такі «жертви», то й ціни на дари ланів нарешті підуть униз, а не вгору?

Херсонська область.

На знімку: соціальні місця на Центральному ринку Херсона займати поки що ніхто не поспішає.

 

Фото автора.