Офіційної статистики стосовно насильства і тортур у міліції немає. Однак, за інформацією правозахисників, від право-охоронців щороку страждає декілька сотень тисяч українців. Принаймні про це йшлося днями в столиці на прес-конференції «Інкубатор перевертнів: медіа-моніторинг незаконних дій міліції в Україні в 2013 році».

За словами голови незалежної профспілки «Захист праці» Олега Верника, події, які відбуваються в країні, показують, що потрібні зміни в структурі правоохоронних органів. Однак вони повинні бути глобальними, а не поверховими. «Нам не потрібен «косметичний ремонт» у МВС: заміна одного міністра внутрішніх справ на іншого нічим не допоможе. Нині суспільству необхідна дискусія навколо міліції. Адже це дасть можливість глибше зрозуміти процеси, котрі відбуваються в МВС. Результати моніторингу «Міліція проти народу України», який ми провели в цьому році, засвідчив: нині вартові порядку сприймаються не як правозахисний орган, а як репресивна машина», — зазначив він.

У свою чергу, присутній на заході правозахисник член правління Інституту «Республіка» Володимир Чемерис зазначив, що проблема насильства в міліції є в усіх пострадянських державах, і позбутися від неї влада зможе лише тоді, коли почне прислухатися до думки людей. «Однак чиновники закрили вуха. Нині в жителів нашої країни, на жаль, склалася думка про те, що правоохоронці не є захисниками, а навпаки — якоюсь загрозою», — підсумував він.

У рамках прес-конференції відбулася презентація фотоциклу під назвою «Катовані» Дмитра Купріяна, який присвячений жертвам міліцейських тортур. Чоловік займається незвичайною справою: за свої гроші він мандрує Україною, щоб фотографувати тих, кого катували за ґратами. Світлини демонструвалися уже двічі — в київському клубі «Ленін» і в Острозькій академії.

— Я намагався охопити всю Україну, щоб показати, що тортури і катування — це масове явище. Був у Вінниці, Києві, Чернігові, Чернівцях, Донецьку, Дніпропетровську, Луганську, Ковелі, Івано-Франківську, — розповідає пан Дмитро. — Ще планую поїхати в Полтаву і в Крим. Нині в моїй колекції уже 42 людини, точніше, 42 історії. І це лише верхівка айсберга — люди скаржаться рідко, бо бояться розправи.

Вирізняється із його робіт справа В’ячеслава Полішка. Чоловіка звинуватили у вбивстві дівчини в кафе. Але свідки, які там були, його не впізнали. Фоторобот із ним не збігається, доказів ніяких нема, окрім явки з повинною. Ніни В’ячеслав перебуває в одній із виправних колоній.

Приголомшує дух і справа Олега Мельника. Його міліціянти затримали на вулиці і звинуватили в убивстві. Чоловік дістав телефон, щоб подзвонити батькам і знайти адвоката, однак міліціонери жорстоко побили його, а потім пропонували гроші, щоб «зам’яти» цю історію. Зараз він намагається встановити справедливість. У цьому йому допомагає Вінницька правозахисна група.

Також серед робіт є фотографія Ганни Воробей. Правоохоронці звинуватили її у пограбуванні. Під тортурами і погрозами зґвалтування вона обмовила ще двох хлопців. Зараз жінка уже вийшла із в’язниці і збирає гроші на адвоката й лікування. Також вона допомагає виправдати хлопців. 

Олегу Мельнику міліціянти під час безпідставного затримання так вивернули руку, коли відбирали в нього мобільний телефон,  що порвали нерв..

Фото Дмитра Купріяна