Верховна Рада ухвалила в цілому та в першому читанні низку євроінтеграційних законопроектів

Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Валерій Писаренко також зосередив свою увагу на пропонованих главою держави конституційних змінах. За його словами, зміни до частини третьої статті 126 передбачають, що надання згоди на затримання чи арешт судді здійснюватиметься Вищою радою юстиції за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; змінами до статті 127 пропонується підвищити вимоги до осіб, які можуть претендувати на зайняття посади судді, а також встановлюється, що добір кандидатів на посаду судді здійснюється на конкурсній основі; змінами до статті 122 пропонується виключити положення про строк повноважень Генерального прокурора України та ін.

Під час обговорення лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк заявив, що опозиція проголосує за направлення цього документа на висновок до Конституційного Суду, однак також пропонуватиме свій законопроект про внесення до Конституції змін, які стосуються реформування судової системи.

А. Яценюк наголосив, що Верховний Суд має бути найвищою судовою інстанцією з правом перегляду різних судових рішень та з правом надавати відповідні роз’яснення. Опозиція пропонує ліквідувати Конституційний Суд і передати його повноваження Верховному Суду. Також опозиція пропонує запровадити процедуру імпічменту суддів та вважає, що «не справа Вищої ради юстиції призначати на адміністративні посади в судах — це мають здійснювати органи суддівського самоврядування».

Петро Симоненко (КПУ) зазначив, що сьогодні чи не найбільша проблема — це корумпованість суддів. Змінити нинішню ситуацію, на думку лідера комуністів, можна лише через обрання суддів народом, бо тоді вони звітуватимуть перед людьми, а не перед олігархами.

Парламентарій закликав народних депутатів підтримати законодавчу ініціативу Президента. За направлення цього законопроекту до Конституційного Суду проголосували 377 народних депутатів.

У першому читанні схвалено ще один євроінтеграційний законопроект — про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень. Ухвалення цього законопроекту пов’язане з необхідністю повного виконання зобов’язань держави за пілотним рішенням Європейського Суду у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» та за іншими рішеннями проти держави Україна. За словами доповідача, міністра юстиції Олени Лукаш, цей законопроект сприятиме погашенню вже існуючої заборгованості за судовими рішеннями, відповідальність за виконання яких несе держава. За її словами, виплату боргу пропонується здійснювати поетапно, у черговості, встановленій проектом закону, а розмір відповідних бюджетних асигнувань має затверджувати Верховна Рада під час ухвалення держбюджетів на відповідний рік. Передусім виплачуватимуться борги перед соціально-незахищеними верствами населення (за рішеннями про пенсійні та соціальні виплати, аліменти), другими будуть виплати за рішеннями, пов’язаними з трудовими правовідносинами, і в третю чергу погашатиметься решта заборгованості. При цьому законопроект передбачав проведення аудита рішень Європейського Суду та реструктуризацію виплати, оскільки для негайного погашення всієї заборгованості в бюджеті просто не вистачить коштів.

Під час обговорення народний депутат Павло Розенко («УДАР») наголосив, що фракція голосуватиме за цей законопроект лише в тому разі, якщо з нього буде вилучено прикінцеві положення, котрі фактично унеможливлюють отримання громадянами компенсацій за рішеннями Європейського Суду.

Павло Петренко («Батьківщина») висловив думку, що під виглядом ухвалення євроінтеграційного закону робиться спроба вкрасти у громадян близько 30 мільярдів гривень, оскільки саме такими будуть наслідки застосування так званого аудита та реструктуризації заборгованості держави перед громадянами і підприємцями. «Фракція голосуватиме за цей законопроект, тільки якщо з нього буде повністю вилучено прикінцеві положення», — наголосив він.

Представник комуністів Петро Цибенко заявив, що фракція голосуватиме проти цього документа, оскільки він узаконює погашення заборгованості держави в ручному режимі.

Олексій Кайда («Свобода») також закликав вилучити із законопроекту прикінцеві положення.

Натомість Віталій Журавський (Партія регіонів) переконував, що законопроект передбачає повне погашення заборгованості, оскільки розміри виплат затверджуватимуться Верховною Радою під час ухвалення закону про держбюджет.

Оскільки представники фракцій висловили чимало зауважень до цього законопроекту, то Голова Верховної Ради Володимир Рибак запропонував додатково обговорити його під час погоджувальної ради та вже після цього поставити на голосування.

Після наради О. Лукаш повідомила, що вдалося домовитися про значну зміну прикінцевих положень, зокрема, стосовно проведення аудита заборгованості.

У першому читанні цей законопроект підтримали 340 народних депутатів.

Далі Верховна Рада в цілому (379 голосів «за») схвалила законопроект про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо порядку та умов відбування покарання. Цей законопроект також серед тих, ухвалення яких вимагає ЄС.

Підтримали в першому читанні ще один законопроект із європейського пакета — про внесення змін до Митного тарифу України — 365 народних депутатів. При цьому голова Комітету Верховної Ради з питань митної та податкової політики Віталій Хомутиннік запевнив, що до другого читання цей документ буде підготовлено до наступного пленарного тижня.

Верховна Рада розглянула питання обрання та звільнення суддів.

На початку засідання присягу члена Вищої ради юстиції склав суддя Конституційного Суду Сергій Винокуров.

ПрЯма мова