Вісімнадцятеро дівчат із жіночої гандбольної команди суперліги «Дніпрянка» (Херсон) травми вважають звичною неприємністю, адже гандбол є контактним видом спорту, де без них ніколи не обходилося. Але відтепер молодим гравчиням, серед яких є три призерки Олімпійських ігор, доведеться максимально берегтися і в ході матчів, і на тренуваннях, оскільки лікування їм стало просто не по кишені. Головний тренер команди Михайло Милославський розповів кореспонденту «Голосу України», що раніше витрати на медицину покривалися за рахунок страхових премій. Однак дія останньої страховки для гандболісток закінчилася ще в середині червня цього року, і на її продовження треба п’ятдесят тисяч гривень. А про такі гроші команді залишається тільки мріяти.

В іграх минулого сезону троє дівчат з «Дніпрянки» дістали серйозні травми, і їм знадобилися складні операції. Хоча нині тренерам команди залишається тільки сподіватися на те, що на нинішньому чемпіонаті таких прикрих випадків буде якнайменше. Адже вартість лікування хоча б найрозповсюдженішої у гандболісток травми колінного суглоба нині коштує щонайменше 13—14 тисяч гривень, і де шукати спонсорів, аби дістати ці гроші — невідомо.

— Один виїзд команди на тренувальні збори чи змагання коштує до сорока тисяч гривень за тиждень. Влада Херсона зобов’язалася фінансувати їх, та кошти з муніципальної скарбнички надходять із великим запізненням — приміром, наші витрати за червень відшкодували тільки в останніх числах серпня. З міського бюджету перестали також виплачувати зарплату гандболісткам, тобто грають вони фактично на чистому ентузіазмі, отримуючи хіба що стипендії вузів, де навчаються, — продовжує Михайло Милославський. — Так довго тривати не може: відчутних кадрових втрат ми уникаємо тільки тому, що в інших клубах ситуація не набагато краща. Скажімо, рік тому в гандбольній суперлізі України грало вісім жіночих команд, а зараз їх шість, і ще одна через економічну скруту балансує на межі «вильоту» з чемпіонату.

Тренери та гравчині «Дніпрянки» звернулися по термінову допомогу до керівників Херсона й області, депутатів Верховної Ради від Херсонщини. Всі обіцяють якщо не гроші, то принаймні сприяння у пошуку щедрих спонсорів. Але на сьогодні жоден такий спонсор так і не з’явився, тому команда ледь животіє. І якби не Вище училище фізичної культури Херсона, що для гандболісток є базовим, навряд чи назва команди ще фігурувала б у турнірній таблиці.

Херсон.