Парламентська хроніка

Ранкове засідання 4 вересня
 
Учора народні депутати працювали в сесійному режимі до 12-ї години. Після завершення ранкового засідання у кабінеті Голови Верховної Ради відбулася нарада за участі керівників фракцій та голів комітетів стосовно євроінтеграційних законів, які планують ухвалити вже сьогодні. А з 13-ї години парламентарії в комітетах опрацьовували законопроекти, необхідні для підписання Угоди про асоціацію. Таке рішення сесія ухвалила ще на початку ранкового засідання 292 голосами. Крім того, учора планувалося і засідання фракції Партії регіонів за участі Президента, повідомив регіонал Володимир Макеєнко.
У сесійній залі зареєструвалися 368 народних депутатів. Серед питань, які обранці розглянули цього дня, було два проекти законів щодо запровадження мораторію на примусову реалізацію майна громадян.
Автор документа — лідер комуністів Петро Симоненко — пропонував запровадити мораторій на примусову реалізацію житла громадян на період до 1 січня 2015 року. Така пропозиція, за словами народного депутата, спричинена насамперед низьким рівнем заробітної плати, постійним зростанням цін та тарифів на житлово-комунальні послуги, а також високим рівнем безробіття.
«Все це призвело до того, що борг за спожиті комунальні послуги на сьогодні становить понад 12 млрд. грн., борг за квартплату — понад 2 млрд. грн. Водночас заборгованість з виплати заробітної плати — понад 1 млрд. грн.», — зауважив комуніст.
Профільний Комітет з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики рекомендував ухвалити документ за основу. Проте для цього забракло голосів — «за» 147 депутатів. Натомість народні обранці повернули законопроект на доопрацювання.
Відхилила сесія й інший проект закону «Про запровадження мораторію на примусову реалізацію майна громадян за борги з житлово-комунальних послуг» — авторства Андрія Павловського. Документ не передбачав якихось часових обмежень. Водночас під мораторій, відповідно до проекту, не підпадали особи, що мають річний дохід у розмірі 100 та більше розмірів мінімальної заробітної плати на сім’ю. Заборона мала поширюватися винятково на примусову реалізацію майна внаслідок стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Стягнення інших видів заборгованості під дію цього законопроекту не підпадало.
Не дістали підтримки сесійної зали і пропозиції позафракційного Олега Ляшка. У своєму законопроекті про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання смертності на дорозі депутат пропонував внести зміни до Кримінального кодексу та закону «Про основи національної безпеки України». Відповідно до них керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння мало каратися позбавленням волі на строк десять років, з пожиттєвим позбавленням права керувати автівкою. Крім того, «неефективність державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, зростання аварійності на автомобільних дорогах» закріплювалися у законодавстві як загроза національній безпеці. Цей проект закону сесія відправила на доопрацювання.
Відхилила Верховна Рада й два альтернативні законопроекти щодо змін до закону «Про статус народного депутата України» (щодо запитів народних депутатів України).
Водночас голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Володимир Литвин наголосив на необхідності проведення спеціального засідання Верховної Ради, на якому відбулася б відверта всеукраїнська розмова на тему: «Україна після підписання Угоди про асоціацію».
За словами народного депутата, питання підписання Угоди про асоціацію та поглибленої зони вільної торгівлі фактично є доконаним фактом. Натомість, зауважив він, домінуючим трендом у нашому політикумі продовжують, за інерцією, залишатися заклинання про європейський вимір. «На мою думку, вже немає сенсу говорити про Україну до Вільнюського саміту. Треба говорити про Україну, можливості, виклики і ризики після підписання відповідних угод», — сказав він.
В. Литвин привернув увагу колег до безпекової проблеми. «Вона неминуче постане, вже постає практично в усіх вимірах від інформаційного до оборонного», — зауважив депутат.
Тож нині, переконаний політик, варто говорити про те, «яких заходів належить вживати для утримання стабільності і цілісності українського суспільства. Якою має бути реакція, запобіжники щодо можливих відцентрових тенденцій, неминуче інспірованих зовні. Як уберегтися від економічного просідання, остаточної деградації військово-промислового комплексу». Для цього, наголосив В. Литвин, тверджень про цивілізаційний вибір України явно недостатньо.
За його словами, особливо важливо, як далеко піде Росія в заявленій політиці щодо України. Він нагадав, що між нашими державами діє майже 700 угод — від міждержавного до регіонального рівня. «Важко уявити наслідки, коли такі країни увійдуть у зону конфлікту аж до візового режиму», — сказав народний депутат.
Із днем народження цього дня вітали Ігоря Сабія (фракція «Свобода»).
 
ДОСЛІВНО
 
Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Володимир ЛИТВИН:
 
«Треба зробити все, щоб рішення, яке планується укласти на саміті, стало рішенням українського народу, країни. Лише консолідована позиція народу і політиків дадуть бажаний результат. Це — питання вибору, як у 1991 році, і відповідальність Верховної Ради тут надзвичайна».
Володимир Продивус, Геннадій Бобов.
 
Роман Ілик, Тетяна Слюз.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.