Ужгородський інститут транскордонного співробітництва унікальний тим, що це чи не єдина недержавна дослідницька і політико-консультаційна структура в Центральній і Східній Європі, яка, з одного боку, розробила власний, оригінальний, підхід до аналізу сучасних геополітичних і транскордонних процесів, а з другого — домоглася його швидкого та ефективного впровадження у практику. Про це наша розмова з директором інституту транскордонного співробітництва, Надзвичайним і Повноважним Послом України Сергієм УСТИЧЕМ.

— Сергію Івановичу, як науковець, котрий стажувався в Карловому університеті, пізніше — народний депутат України, всенародно обраний голова Закарпатської обласної ради і виконкому, керівник облдержадміністрації, потім протягом шести років посол нашої держави в Празі й Братиславі, — яку мету ставили перед інститутом, коли 2005-го засновували його?

— Коли в червні 2005 року я завершив дипломатичну місію, мій давній друг — президент добре відомої в світі дослідницької і політико-консультаційної установи Нью-Йоркського інституту «Схід-Захід» — Джон Мроз запропонував мені стати радником цього інституту. Він також попросив підготувати Концепцію розвитку транскордонного співробітництва на новому Східному кордоні (після першої хвилі розширення Європейського Союзу в 2004 році).

У процесі роботи над цим документом і народилася ідея створення недержавної інституції, яка на професійному рівні аналізувала б велетенські геополітичні зміни, що відбулися в Центральній і Східній Європі впродовж останніх десятиліть, а також готувала б ті чи інші політичні рекомендації суб’єктам управління щодо оптимізації сучасних транскордонних процесів. Цю ідею підтримали авторитетні дослідники — академік НАН України Юрій Пахомов, професор Закарпатського державного університету Олександр Передрій та знаний американський бізнесмен, який народився і виріс на Закарпатті, Алекс Ровт. Вони і стали співзасновниками Інституту транскордонного співробітництва.

— Минуло вісім років. Що напрацьовано, чого досягнуто?

— За відносно короткий час нам удалося дещо зробити. Найголовніше, на мій погляд, те, що прагнемо займатися оригінальними речами, нікого не копіюючи. Сьогодні чимало ведеться принизливих розмов про якусь нашу меншовартісність, а то й взагалі мало чи не про історичну і генетичну приреченість на біди і проблеми.

Ми застосували до аналізу сучасних транскордонних і геополітичних процесів системну методологію. До речі, саме цей метод був використаний нами в 90-ті роки під час розробки проектів законів «Про спеціальну (вільну) економічну зону «Закарпаття», «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області» та «Про статус гірських населених пунктів», схвалених українським парламентом.

Так-от, на основі системного підходу в рамках проекту «Кордони для людей» Програми ЄІСП (Європейський інститут сусідства і партнерства) «Угорщина—Словаччина—Румунія—Україна» ми розробили спеціальну методологію, яка дає можливість отримати якнайповнішу та якнайдостовірнішу інформацію про актуальний стан і майбутній перебіг різноманітних транскордонних процесів. Зветься ця методологія системою індексації та моніторингу (СІМ).

Наш інтелектуальний продукт одразу отримав міжнародне визнання. Впродовж декількох останніх років методологія індексації та моніторингу плідно використовується в політичних аналізах транскордонних процесів в різних сегментах нового Східного кордону: на рубежах України із Угорщиною, Словаччиною, Румунією, норвезько-російському та фінсько-російському, польсько-російському кордонах. Представник моніторингової служби Програми ЄІСП ЄС дав високу оцінку проведеної нами роботи і рекомендував СІМ для використання по всьому периметру нового Східного кордону.

— І все ж, хотілося б заглянути у вашу найближчу перспективу...

— У нас чимало задумок на майбутнє.

Головні зусилля найближчим часом сконцентруємо на підготовці до реалізації важливого проекту — створення Міжнародного інформаційного центру з транскордонного співробітництва (МІЦ) — свого роду Європейського дому Закарпаття (цей проект теж виконуватиметься за Програмою ЄІСП). Центр об’єднає під одним дахом Інститут транскордонного співробітництва, Міжнародну асоціацію соціологічного аналізу транскордонних процесів, Музей новітньої історії транскордонного співробітництва та Міжнародну інформаційну службу «Новини Карпат». Попереду — доволі масштабна і непроста робота.

— І насамкінець, Сергію Івановичу, ще про один актуальний штрих: ваша книга «Кордон, війна та мир у долі сучасного світу» спонукає поглянути на пройдене, сучасне і таки майбутнє очима сучасника-інтелектуала, котрий глибоко замислюється над реальними загрозами і викликами людству...

— Ми є свідками того, що світ стає дедалі багатшим (принаймні у валовому вимірі). Проте розумнішим він, на жаль, не стає. Розумнішим не за формальними ознаками (маю на увазі наукові, технічні відкриття тощо), які, знову-таки, як правило, підпорядковані зростаючому накопиченню багатства, а за сутнісними критеріями — найперше, мірою відповідальності за збереження найвищої цінності — людського життя. Зростаюча, шокуюча ірраціональність поведінки людини стає все очевиднішою. Одним із головних чинників глобального ірраціонального ризику є тріада «кордон—війна—мир». Я так і назвав у книзі цю тристоронню взаємозалежність: «тріада життя чи колапсу». Для підтвердження — тільки один факт. Американський дослідник Пітер Джексон підрахував, що після 1945 року на планеті було лише... 26 мирних днів. Хіба не сумно і не страшно?

Проте зростання зворотно пропорційної залежності між багатством і розумом не може бути безкінечним. І якщо не відбудеться інтелектуального і морального протверезіння, я сказав би, світового правлячого угруповання (бо називати цих людей «елітою» важко), то колапсу не уникнути.

Але сподіватимемося на краще...

Вів інтерв’ю Василь НИТКА.

Ужгород.

 

Чесько-українське рукостискання: колишній голова уряду, а нині президент Чеської Республіки Мілош Земан (другий праворуч), тодішній перший заступник голови уряду Мірослав Грегр (крайній праворуч), президент Торгово-промислової палати Чехії зі зв’язків з країнами СНД Владімір Плашіл, дружина українського посла Світлана П’ясецька-Устич, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Празі Сергій Устич (у центрі). Прага, 2004 рік.

Фото з архіву Сергія Устича.

ФакТ

Інститут разом із партнерами із Норвегії, Словаччини, Чехії, Росії, США, Угорщини та інших країн виступив співорганізатором проведення щорічних європейських форумів із транскордонного співробітництва.