Бізнесу, який за минулої влади було загнано в «податкові ями» і він був змушений працювати в тіні, планують оголосити амністію. Після ухвалення відповідного закону Верховною Радою України порушники податкового законодавства, заявивши до 1 квітня наступного року про свої «гріхи» і, заплативши штраф у п’ять відсотків, зможуть почати працювати з чистого аркуша. Про це й багато інше нашому кореспондентові розповів секретар Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, член депутатської фракції політичної партії «Народний фронт» Олег Кришин (на знімку).

— Олегу Юрійовичу, для початку про наболіле: нинішню бюджетну кризу і її причини.

— До колосального за своєю критичністю становища з бюджетом і його наповненням призвело декілька факторів. Передусім це ситуація в зоні АТО: Україна фактично втратила двадцять відсотків свого потенціалу — при тому, що на ці території подається ресурс у вигляді газу й електроенергії. Ми втратили валютні надходження і всі бачимо, що відбувається з коливаннями валютного курсу. Другим ключовим фактором став примусовий розрив існуючих господарських зв’язків з Росією: дуже багато наших підприємств були зав’язані на російський ринок, отриманні російських комплектуючих. Крім того, є низка інших макроекономічних факторів.

Вибратися з податкової ями

— На чому було зосереджено увагу комітету, в якому ви працюєте?

— За два з половиною тижня комітет провів уже три засідання. Крім ключових поправок і змін до Податкового кодексу, які нині обговорюємо разом з Мінфіном, ми розглянули два законопроекти — вони в різних редакціях і стосуються так званого податкового компромісу. Не секрет, що в економіці України існує таке явище, як «податкові ями». І мета цих законопроектів полягає в тому, щоб підвести під цим явищем риску, очистити бізнес від минулого, від тих речей, до яких його примушували. Тим компаніям, які добровільно заявили в податкову інспекцію про проблемність тієї чи іншої накладної, необхідно оголосити амністію зі сплатою в бюджет податку в п’ять відсотків. Це ми називаємо платою за компроміс. Вважаю, що закон дасть змогу бізнесу видихнути з полегкістю. Наш комітет досить активно попрацював над цим питанням, законопроект виконано якісно. Думаю, найближчим часом у сесійному залі його всі підтримають.

Знайти золоту середину

— Чи зустрінемо Новий рік з новим бюджетом?

— Цей тиждень у Верховній Раді стане вирішальним. Буде розглянуто зміни до Податкового кодексу. Передчуваю, що бюджет ухвалюватимуть важко. Адже сам по собі він важкий і непопулярний. Якщо коротко — то дуже багато справді болючих соціальних питань. Але бюджет країні необхідний: жити за розписом 1/12 попереднього бюджету сьогодні — в умовах переговорів із МВФ про одержання додаткових траншів — було б неправильно. Тому, вважаю, що бюджет має бути ухвалено цього року, а протягом наступного ми будемо ще не раз його секвестувати. 

— Невже справді немає іншої можливості заткнути бюджетні діри, окрім як урізати соціальні видатки?

— В умовах падіння ВВП на сім відсотків, втрати виробничого потенціалу, жалюгідного становища малого й середнього бізнесу, кон’юнктури ситуації в промисловості йти методом фіскального тиску — це шлях у нікуди. Водночас бюджет наповнювати необхідно. Тому сьогодні альтернативи урізуванню соціальних видатків, на жаль, немає.

— За оцінками Федерації профспілок України, обсяг тіньового ринку становить майже двісті мільярдів гривень. Чому багато хто продовжує йти у тінь?

— Тіньовий ринок справді величезний. Причина проста: кон’юнктура, фіскальна політика, ситуація на валютному ринку з різкою девальвацією національної валюти заганяє людей у тінь. Проблема полягає в тому, що повернути тіньовий ринок у легальне русло можливо лише політикою стимулювання й пом’якшення. Під час свого останнього виступу в парламенті Прем’єр-міністр чітко заявив: знижуватимемо кількість податків і тиск на заробітну плату — і це є в програмі уряду, у планах реформ. Але, на жаль, ми перебуваємо в ситуації, коли промисловість падає, недоодержання бюджету зростають. З одного боку, необхідно знижувати податки, з другого — наповнювати бюджет. Проблема в тому, як відшукати цю золоту середину.

— Ті ж профспілки наводять дані про те, що забезпечення прозорості в митному оформленні вантажів дасть приплив у п’ятдесят мільярдів гривень. Чи розглядалося в комітеті це питання?

— У той короткий термін, що працює наш комітет, ми займалися лише питаннями бюджету й поправок до Податкового кодексу. Митними питаннями займемося з нового року — особисто в мене є чотири законопроекти у цій сфері. Що відбувається нині: на тлі різкої девальвації частина імпортерів взагалі відмовляється від імпорту. Наприклад, один мій знайомий не розуміє, як можна працювати, якщо пачка фісташок за нинішнім курсом йому коштує, як кілограм м’яса. Сьогодні всі чекають, щоб Національний банк розповів, за якими взагалі принципами ми працюватимемо, що буде з курсом, як його можна врегулювати, зупинити падіння гривні. Починається спіраль паніки: зі зростанням курсу всі біжать скуповувати валюту, знімають у банках депозити, починають занепадати банки. Тому скажу, що, справді, резерв у митній сфері є. Але сьогодні необхідно хоча б зрозуміти — скільки взагалі імпорту виживе й залишиться.

Питання округів вирішують спільно

— На тлі напруженої роботи в комітеті й сесійному залі чи вистачає нашим депутатам часу на розв’язання проблем своїх округів?

— Ми створили у Верховній Раді міжфракційну депутатську групу «За Січеславщину», до якої увійшли ті, хто має відношення до Дніпропетровщини — більшість депутатів від регіону. Очолив її Борис Філатов. Група вже працює. Так, узагальнюємо всі бюджетні запити області, взаємодіємо з Міністерством фінансів. Серед обговорюваних питань — ті великі проблеми, які нині має Південний машинобудівний завод, низка бюджетних моментів. Приємно було бачити, як усі депутати Дніпропетровщини — не залежно від тієї фракції, до якої вони входять, — змогли об’єднатися для вирішення питань свого регіону. Думаю, група зможе забезпечити потужний лобізм інтересів жителів області.

— А що саме вже вдалося вирішити спільними зусиллями?

— Ми не тільки бачимо проблеми округу, а й уже взялися за їх розв’язання. Так, одним із найгостріших питань на моєму 34-му окрузі є газопостачання Царичанського й Петриківського районів. З 1968-го по 1973 рік тут було розвідано поклади газового конденсату. Компанія «Полтавагазвидобування» розпочала його видобуток. І забезпечення цих районів газом відбувалося з ресурсів цих свердловин. На сьогодні прокуратурою накладено протест на виділення земельних ділянок під цими свердловинами. Є низка судових рішень. Усе це створило досить серйозну ситуацію, яка загрожувала повним припиненням газопостачання до двох районів. Ми разом з колегами-депутатами, обласною держадміністрацією оперативно втрутилися в ситуацію. І нині ситуація перебуває під контролем. А людям уже можна не хвилюватися — без газу їх ніхто не залишить.

— Чи можемо завершити нашу бесіду, а з нею і нинішній рік, позитивом?

— З гарного можу відзначити, що у нас бойові депутати від Дніпропетровщини. У нас цілковите взаєморозуміння, тісна співпраця. Тому необхідно скористатися тими можливостями, які сьогодні маємо.

Дніпропетровська область.