Суми стали «клінкерною столицею»
За температури 1200 градусів Цельсія глина перетворюється на камінь, і відтоді він стає клінкером. Надайте йому форму цеглини, і такий будматеріал за основними характеристиками взагалі буде поза конкуренцією. Ось уже кілька років українську клінкерну цеглу виготовляють у Сумах. Підприємство, яке це робить, називається ТОВ «Керамейя». Клінкерної цегли більше не випускають ніде в СНД, тому 40 відсотків своєї продукції «Керамейя» відправляє на експорт — стійкий попит має місце у Росії, Білорусі, Казахстані, Прибалтиці й навіть за тридев’ять земель — у Монголії.
У 2008 році на сумському підприємстві виготовили 18 мільйонів клінкерних керамічних цеглин, через рік — 22, а торік — вже 36,7 мільйона штук. У наш час такі темпи зростання промислового виробництва задовольнили б чимало яке підприємство, тільки не «Керамейю». В останній день липня 2013-го тут запустили нову лінію, після чого виробництво клінкерної цегли майже подвоїться: тепер її випускатимуть 70 мільйонів штук на рік. За кольором продукція схожа і на слонову кістку, і на чорний шоколад, є і майже червона (остання називається «рубіном»), і жовта. Лицьова поверхня може бути і гладенькою, ніби відполірованою, і «під короїда». Окрім цегли, на підприємстві виготовляють керамічну клінкерну бруківку. Генеральний директор підприємства Іван Телющенко вважає, що величезних переваг цього будматеріалу споживачі ще не оцінили. Бо клінкерна бруківка — це не ФЕМи (фігурні елементи мощення), які зазвичай називають тротуарною плиткою. Бетонна плитка починає кришитись уже через 3—4 роки, а клінкерна бруківка розрахована на 200 циклів «зима—літо». За словами Івана Телющенка, на «Керамейї» вже майже готова і лінія з виробництва стінових керамічних блоків. Порівняти із ними газобетон — це все одно, що порівнювати «Мерседес» із «Запорожцем». На підході також виробництво ультрасучасного покрівельного матеріалу — клінкерної керамічної черепиці.
В урочистому запуску нової лінії взяли участь обласне керівництво, колеги та ділові партнери, прибули і гості з Києва. Столичну делегацію очолив голова наглядової ради Асоціації Всеукраїнського союзу виробників будівельних матеріалів та виробів Іван Салій. Він був приємно вражений тим, що побачив у Сумах. В Україні, повідомили столичні гості, приблизно 4500 виробників будівельних матеріалів, близько 500 з них можна вважати крупними, але лише 100 використовують у роботі передові ідеї та технології. «Керамейя», поза сумнівом, — лідер серед лідерів, бо продукція, яку виготовляє сумське підприємство, відповідає найвищим світовим стандартам.
Голова Сумської обласної ради Геннадій Михайленко запевнив: у регіоні створено всі умови для залучення іноземних інвестицій. При будівництві нової потужності «Керамейї» їх було використано 15 мільйонів доларів, 10 мільйонів з яких виділив Європейський банк реконструкції і розвитку. За словами заступника голови облдержадміністрації Олександра Цупра, протягом першого півріччя нинішнього року Сумщина мала 60 мільйонів доларів іноземних інвестицій і за цим показником увійшла до трійки кращих регіонів України. До кінця року, запевнив Олександр Цупро, область матиме не менше 100 мільйонів доларів залучених іноземних інвестиційних коштів.
— Але зверніть увагу, — каже Геннадій Михайленко, — 75 відсотків обладнання, що використано на новій виробничій лінії, виготовлено у нас, на Сумщині. І на цьому обладнанні виробляють продукцію світової якості.
На спорудження нової виробничої потужності пішло близько чотирьох тисяч кубометрів бетону, дві тисячі тонн арматури та іншого металу, а роботи виконувались місцевими будівельними та монтажними організаціями. «Керамейя» надовго забезпечила роботою партнерів, а на самому підприємстві додалося 50 нових робочих місць. Тепер їх на «Керамейї» 204. Кожне нове робоче місце у будівництві, як відомо, додає 5—6 робочих місць у суміжних галузях, тож принаймні три сотні людей невдовзі дякуватимуть сумчанам за можливість працевлаштуватись.
— Цегла — це такий самий продукт, як і хліб, — каже Іван Телющенко. — Недарма вона схожа на нього за формою. Цеглу купували і купуватимуть завжди і скрізь, і ми сподіваємось, що завдяки нашій продукції в Україні і у світі покращиться думка про можливості сумчан.
За словами Івана Телющенка, щороку підприємство подвоює суму платежів до бюджету. «Цього не вдасться зробити лише нинішнього року, — додає він. — Але все одно перерахуємо значно більше, ніж минулого».
Середня зарплата на «Керамейї» становить 4300 гривень, і на підприємстві існує реєстр бажаючих тут працювати.
У жодному довіднику ви не знайдете, звідки пішло слово «клінк» (від якого виникло словосполучення «клінкерна цегла»). На підприємстві нам якось розповіли, що «Клінк!» — це такий мелодійний звук, який лунає, коли по порожнистій керамічній цеглині вдарити металевою паличкою. Звідси й назва продукції. На клінкері можна зіграти досить складну мелодію. Під час урочистого відкриття нової виробничої лінії таку дивовижну властивість будівельного матеріалу продемонстрував сумський музика Володимир Тітенко. На зробленому зі шматочків клінкерних цеглин ксилофоні (маестро називає його керамофоном) прозвучали українські народні пісні і композиція Раймонда Паулса. Тітенко запевнив, що може зіграти на клінкері і класику. Що й казати: красиві речі красиво й звучать.
Сумська область.
