Небувала посуха, яка другий рік поспіль завдає колосальних збитків сільгоспвиробникам Криму, штовхає аграріїв до пошуку нових підходів. Поки ще рано говорити, що є причиною таких екстремальних погодних умов, але в Міністерстві аграрної політики і продовольства АРК радять фермерам не випробовувати долю, диверсифікувати ризики та впроваджувати нові технології. Майбутнє сільського господарства півострова, вважає міністр Микола Полюшкін, у переорієнтації аграрного сектору з монокультур на багатопрофільне виробництво і впровадженні краплинного зрошення.
Справді, такої посухи не пам’ятають навіть старожили. Тільки із цієї причини торік господарства півострова одержали низький урожай — лише 761,8 тис. тонн. Проте в аграріїв вистачило сил і коштів, щоб посіяти озимі, й ось — новий удар. Ще лютіша посуха, ніж рік тому, буквально підкосила сільське господарство Криму, переважно орієнтоване на вирощування ранніх зернових. Коли загалом по Україні мають намір зібрати рекордні 57 мільйонів тонн, на півострові одержали такий само небувало низький урожай ранніх зернових.
Цього року на полях автономії намолочено всього 607,6 тис. тонн зерна за середньої урожайності 13,7 ц/га.
Повністю або частково посіви озимих загинули в 13 районах Криму. Тільки прямі збитки аграріїв становили понад 377 млн. грн., і це ще не межа. Профільне міністерство прогнозує подальші труднощі з виплатою зарплати, паїв, розрахунків за банківськими кредитами, проведенням осінніх польових робіт.
І де гарантія, що екстремальні погодні умови не повторяться і наступного року? Тим більше що науковці вже всерйоз говорять про тенденцію глобальних кліматичних змін і у зв’язку із цим підвищенням ризиків посухи навіть там, де раніше про це й не думали. Тож який вихід із ситуації?
Насамперед, наголошує Микола Полюшкін, необхідно відмовитися від орієнтації на вирощування тільки зернової групи й повернутися до багатопрофільного типу господарств із первинною переробкою. Тільки так можна знизити ризики опинитися заручником погодних умов. Навіть у нинішньому, несприятливому році у виграші виявилися ті господарства, які зробили це раніше за інших. Закладені кілька років тому молоді сади, орієнтовані на нові сорти й сучасні технології вирощування, почали приносити гарний прибуток. Скажімо, загалом збитковий для виробників зернових сезон надзвичайно щедрий на кісточкові культури. Приміром, врожай персиків цього року значно перевершив торішні результати.
А загалом цього року в Криму зібрано понад 4,5 тис. тонн плодів і ягід. Порівняно з минулим роком урожай плодово-овочевої продукції збільшився на 60%.
Розроблювана в автономії програма з відродження традиційних для Криму овочівництва, садівництва, а також ефіроолійних культур має на меті знизити ризики збитків від аномальних погодних умов.
Другий важливий напрям роботи — впровадження краплинного зрошення. «У нас з’явилася альтернатива глобальному потеплінню, посушливому клімату, посушливій погоді — це впровадження краплинного зрошення на польових культурах. Також це альтернатива діючому зрошуваному землеробству — енергоємному, капіталомісткому, зруйнованому, що морально й фізично застаріло. Краплинне зрошення дозволить нам переломити ситуацію і забезпечити стабілізацію у виробництві зерна й технічних культур», — вважає Микола Полюшкін. Не треба чекати милості від природи, а краще брати приклад із країн, де клімат постійно посушливий, а ці технології вже дають результат.
Наприклад, ізраїльський пілотний проект, впроваджений на 50 га в Первомайському районі Криму на зерновій кукурудзі, приніс урожай більш як 120 центнерів з гектара. Витрати на систему в перший рік становлять півтори тисячі доларів на гектар, зате надалі це дає змогу рік у рік гарантовано одержувати врожай.
Крим.
Фото з архіву «Голосу України».
