На присадибних ділянках взялися за інжир
У селі Нова Збур’ївка заплодоносив інжировий сад. Його власниця Лідія Дудирєва не зважала на судження скептиків, що в нашому кліматі екзотична культура загине першої зими, і попрохала знайомих привезти інжирові саджанці з Узбекистану. І от висаджені селянською родиною на «сотці» присадибної ділянки кущі благополучно пережили три зими з морозами та віхолами, а на четвертий рік Лідія ДУДИРЄВА отримала перший врожай (на знімку).
Це було нелегко: на період холодів кущі довелося вкривати шаром землі, а спекотного літа поливати майже щодня, аби вибагливі рослини не втратили плодів. Та праця виявилася того варта: «сотка» насаджень дала чотири центнери запашних і дуже корисних для здоров’я плодів, котрі у найближчих містах розкуповують «на ура». Тож тепер власники інжирового саду думають, як його розширити, та й односельцям саджанці пропонують.
А от у сусідньому селі Кардашинці знаний садівник, бджоляр та виноградар Олексій Косенко пішов ще далі — придбав через Інтернет саджанці мексиканського кактусу пітахайі, що також дає надзвичайно корисні плоди, і заклав власну оранжерею.
Експеримент виявився не менш вдалим, ніж у Лідії Дудирєвої — крихітні десятисантиметрові кактусики за три роки вимахали на висоту аж в два метри, а ще через два-чотири роки почнуть плодоносити. Тоді українським гурманам вже не потрібно буде їхати за тридесять земель, аби скуштувати кактусової екзотики — вона чекатиме на них у Кардашинці!
Фото автора.
