Наші фахівці затребувані не лише в себе на Батьківщині

— Наш інститут сьогодні є одним із провідних центрів ветеринарної освіти і науки в Україні. І це неспроста, бо НУБіП відреагував на запит часу неформально: навчально-виховна, науково-дослідна та багато інших видів діяльності у нас реформувалися не тільки з використанням вітчизняних потреб і досвіду, а й набутків кращих університетів світу.

Наше завдання — підготовка висококваліфікованих фахівців із ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва, розробка, вдосконалення і впровадження у практику наукових методів, які забезпечували б профілактику і діагностику хвороб та лікування тварин, професійне управління питаннями якості, стандартизації та сертифікації продукції тваринництва під час її виробництва, переробки, зберігання і реалізації.

— За часи незалежності України ринок праці лікаря ветеринарної медицини зазнав значних змін. Водночас традиційне насичення його такими фахівцями широкого профілю, як це було раніше, більш як на порядок зменшилося. Нині ринок праці потребує лікарів, які фахово підготовлені за окремими спеціалізаціями: ветеринарна медицина продуктивних та дрібних домашніх тварин; ветеринарно-санітарна експертиза; ветеринарна фармація; лабораторна діагностика хвороб тварин; ветеринарна біотехнологія тощо.

Такі зміни зумовили реформування підготовки фахівців ветеринарної медицини у вищих навчальних закладах України. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2006 року №1719 «Ветеринарію» виділено у самостійну галузь. Починаючи з 2008 року відбувся перехід від підготовки лікаря ветеринарної медицини «Спеціаліст» на двоступеневу систему освіти, а саме: «Бакалавр» та «Магістр».

Розроблена на даний час стратегія дає змогу в повному обсязі забезпечити ґрунтовну базову підготовку студента під час здобуття ним фаху молодшого лікаря ветеринарної медицини «Бакалавр», а також обрати привабливу для себе спеціальність лікаря ветеринарної медицини «Магістр» виробничого, дослідницького та інших спрямувань.

Значно урізноманітнився спектр спеціалізацій, за якими нині ведеться підготовка таких фахівців. Цьому сприяли відкритість кордонів та зрослий потік всілякої закордонної екзотики. Це поставило на порядок денний питання посилення підготовки фахівців із тропічної ветеринарної медицини, біотехнології, якості і безпеки продукції. В НУБіП України вперше відпрацьовано методики визначення трансгенної продукції, прихованого вірусоносійства та ін., що надзвичайно важливо з точки зору визначення якості та безпечності продукції, яка надходить в Україну ззовні.

— Сформований на сьогодні підхід ураховує набутий НУБіП України великий міжнародний досвід кращих університетів Європи та США, що дає можливість здійснювати цілеспрямовану магістерську підготовку висококваліфікованих лікарів ветеринарної медицини з гарантованим їх праце-

влаштуванням. Наприклад фахівець, який орієнтований на забезпечення здоров’я продуктивних тварин, на ринку праці має широкий спектр вибору робочих місць у державних, колективних та приватних сільськогосподарських підприємствах, на тваринницьких комплексах, кінних заводах, фермах та іподромах, птахофабриках, рибгоспах, інкубаторах, у відомчій службі ветеринарної медицини.

Натомість фахівець із лікування дрібних домашніх та екзотичних тварин може працювати у ветеринарних клініках дрібних тварин, зоопарках, дельфінаріях, віваріях, здійснювати ветеринарне забезпечення кінологічних організацій, звірогосподарств та кролеферм. Наш лікар може здійснювати ветеринарну інспекцію, працювати на відповідних посадах м’ясо- і молокопереробних підприємств, рибокомбінатів, холодокомбінатів, у лабораторіях ветсанекспертизи ринків.

Фахівець із лабораторної діагностики хвороб тварин має широкий спектр робочих місць в обласних та районних лабораторіях ветеринарної медицини, на посадах лікаря-біохіміка, серолога, бактеріолога, вірусолога, хіміка-токсиколога, патоморфолога та радіолога. У випускника є можливість після бакалаврату за напрямом підготовки «Ветеринарна медицина» продовжити навчання протягом 1,5 року в магістратурі за галуззю знань «Специфічні категорії».

— Роль лікаря ветеринарної медицини на селі сьогодні значно зросла у зв’язку з обслуговуванням тваринництва не лише державних колективних сільськогосподарських підприємств, а й новостворених у часи незалежності нашої держави приватних фермерських господарств.

Зазначу, що більшість молодих фахівців, які орієнтовані на ветеринарне обслуговування продуктивних тварин, знаходять там собі роботу. Водночас працевлаштування і закріплення молодого фахівця на селі потрібно розглядати в контексті загальної кадрової політики в аграрному секторі економіки. Це потребує розробки державної програми, яка передбачала б створення для молодих спеціалістів та їхніх сімей відповідної соціальної сфери. Саме держава має вирішити питання працевлаштування і закріплення молодих фахівців у сільській місцевості на рівні урядових рішень. До речі, наш університет вніс цілу низку пропозицій в уряд щодо того, як можна на державному рівні розв’язати цю проблему.

— Передусім зазначу, що НУБіП України є одним із небагатьох вищих навчальних закладів України, яким надано найвищий статус — університет дослідницького типу. Для прикладу: таких університетів у США є лише 7—8 відсотків від загальної кількості. Це покладає на нас особливу відповідальність за стратегію розвитку наукової діяльності, яка успішно реалізується через НДІ здоров’я тварин, що є одним із структурних підрозділів інституту.

Цей інститут об’єднує діяльність близько 100 науковців, докторантів, аспірантів і студентів та здійснює науковий супровід у розв’язанні ключової проблеми — забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя, якості і безпеки продукції тваринництва в Україні.

— Хочу нагадати, що наш університет є членом Всесвітнього консорціуму установ вищої освіти і досліджень для сільського господарства, який на сьогодні об’єднує близько 450 аграрних університетів із 139 країн світу. У 2001—2003 роках цю міжнародну інституцію очолював ректор нашого університету академік НАН України 

Д. Мельничук. За його активного сприяння та безпосередньої участі у нас відбулося кілька представницьких міжнародних форумів, в яких узяли участь делегати із 65 країн.

Наш інститут бере активну участь в реалізації низки міжнародних проектів. На його базі протягом 2007—2013 років проведено семінари та конгреси міжнародного значення.

Важливою подією поточного року в НУБіП України буде міжнародна наукова конференція «Біоресурси планети та біобезпека навколишнього середовища: проблеми та перспективи», присвячена 115-річчю нашого університету та 15-й річниці заснування Всесвітнього консорціуму установ вищої освіти і досліджень для сільського господарства. Цей захід збере дослідників, представників університетів, урядових і неурядових організацій, бізнесу і стане гарним приводом для плідних дискусій, присвячених актуальним проблемам безпеки тварин, рослинних, водних та інших біоресурсів планети, їхнього раціонального використання, якості та безпеки харчових продуктів, біоекономіки, розвитку системи Extensіon у світі і на пострадянському просторі тощо. Нашому інституту доручено провести одну із секцій — «Актуальні проблеми ветеринарної медицини в забезпеченні продовольчої безпеки та ветеринарного благополуччя в умовах глобальної трансформації».

На чільному місці у нас розвиток міжнародних зв’язків та співпраці з провідними університетами світу, укладання спільних наукових проектів та угод на стажування викладачів, аспірантів і студентів з університетами США, Європи та Азії. Наші студенти щорічно проходять навчання та стажування за міжнародними програмами в навчальних закладах та у фермерських господарствах Німеччини, Швейцарії, Норвегії, Франції, США та Польщі.

— Пріоритетними напрямами роботи Інституту на сучасному етапі є створення умов (кадри, матеріально-технічне та методичне забезпечення структурних підрозділів), які сприяли б високому рівню підготовки фахівців, здатних успішно працювати на теренах державної, муніципальної чи приватної служби ветеринарної медицини в Україні і за кордоном.

На порядку денному — міжнародна акредитація факультету ветеринарної медицини та підготовка за кращими світовими і європейськими стандартами висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців, здатних праце-

влаштуватися та успішно здійснювати професійну діяльність як у нашій державі, так і в будь-якій іншій країні світу.

Усього цього можна буде досягти лише завдяки реалізації великих науково-інноваційних проектів з урахуванням розвитку світових науково-інноваційних стратегій, орієнтованих на забезпечення продовольчої безпеки держави, а значить — здоров’я нації.

Сьогодні ми живемо в оточенні цілої низки глобальних проблем, які стосуються поширення нових хвороб тварин і людини та зростання важливості громадського здоров’я; зростання вимог до якості і безпеки продуктів харчування; забезпечення доступу продукції тваринництва та сировини до світових ринків; значних змін на ринку праці та збільшення потреби у спеціалізації фахівців тощо.

Так, лише за останніх 30 років на території України з’явилося близько 30 нових хвороб тварин і людини. Тобто кожного року в Україні реєструють нове захворювання, і процес виникнення таких хвороб зростатиме у зв’язку із глобальним потеплінням, змінами в екобіосистемах, інтенсивною міграцією та іншими чинниками і появою на території нашої держави біологічних об’єктів—переносників хвороб тварин, яких раніше не було. Розв’язання зазначених проблем потребує комплексних, а не розрізнених, окремих підходів.

Виходячи з означеного, нами спільно з Українською лабораторією якості і безпеки продукції АПК підготовлено і подано до розгляду науково-інноваційний проект, який передбачає створення навчально-науково-виробничого комплексу на базі трьох центрів: молекулярної діагностики хвороб і біотехнологій у тваринництві та ветеринарній медицині; арбітражний центр ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів і кормів; госпітально-клінічний центр ветеринарної медицини.

Реалізація проекту передбачає глобальний результат, а саме: створення надійної системи контролю здоров’я тварин в умовах змін клімату в світі, порушень в екобіосистемах, інтенсивної міграції біологічних об’єктів, значного експорту та імпорту тварин, тваринницької продукції, сировини і харчових ресурсів, що визначає продовольчу безпеку України.