Через суттєве здешевшання збіжжя у господарствах недорахуються очікуваних прибутків
Якщо вірити Мінагропроду, Україна завершила збирання ранніх зернових, тож можна підбивати попередні підсумки. За офіційними даними, намолочено 32,5 мільйона тонн збіжжя — це один з найбільших врожаїв за часів незалежності України. Так, якщо торік аграрії засипали до засіків близько 25 мільйонів тонн усіх колосових, то тепер лише однієї пшениці зібрано 23 мільйони. Порадувала сільгоспвиробників і її урожайність — з кожного гектара комбайни в середньому намолотили по 35 центнерів, що на 7 центнерів перевершує минулорічний показник.
Але великий врожай не означає великі прибутки. Хліб вродив не тільки на наших ланах, а й у багатьох країнах. Падіння світових цін на колосові — одна з причин їх зниження і на внутрішньому ринку. Якщо пшеницю першого класу ще у травні-червні аграрії могли реалізувати по 2300 гривень за тонну, то нині таку кількість важко продати за 1600; другого класу коштувала 2250 гривень проти 1580; за пшеницю третього класу давали 2150 грн., а нині ж, нарікають у господарствах, вдасться вторгувати хіба що 1500.
Загалом продовольча пшениця подешевшала майже на тридцять відсотків, більш як на двадцять впало в ціні жито. Обвал цін може негативно позначитися на збиранні пізніх культур та посівній під врожай наступного року — на проведення цих робіт у багатьох господарствах вкладають кошти, які виручають з продажу пшениці. Тому сільгосп-виробники часто не можуть притримати колосові, як це радять в уряді, допоки цінова кон’юнктура покращиться, а змушені продавати збіжжя невигідно для себе. У свою чергу, торгівці-перекупники, які масово вивозять зерно за межі країни, вміло такою ситуацією користуються.
Здавалося б, недорога пшениця — гарантія того, що буханці на полицях крамниць не дорожчатимуть. Адже сировина, з якої їх випікають, впала в ціні. Але не все так однозначно. Річ у тому, що борошно не дешевшає так стрімко, як зерно. За даними «АПК-Інформ», вартість тонни пшеничного ІІ сорту з кінця минулого року знизилася у середньому лише на 20 гривень (0,8 %) — до 2490 грн./т, пшеничного І сорту — на 40 гривень (1,4 %), до 2850 грн./т. Найбільше спало в ціні пшеничне вищого ґатунку — на 6,6%, з 3170 до 2960 гривень. А в західних областях, де затяжні дощі «вимили» з колосових клейковину, борошно вищого ґатунку донедавна залишалося по 3150—3200 гривень за тонну. До того ж, як переконували автора цих рядків працівники столичного хлібокомбінату №10, в собівартості паляниці ціна зерна становить лише 45—50 відсотків. Решта — зарплата робітникам, енергоресурси тощо, а ці складові тільки дорожчають. Хоча керівники деяких регіонів уже пообіцяли, з огляду на щедрий врожай, втримувати ціни на хліб на нинішньому рівні. Відповідну заяву зробили й у столиці, де незабаром очікуються перевибори міського голови.
ДОСЛІВНО
Наша відповідь негативним світовим тенденціям
Прем’єр-міністр Микола Азаров під час нещодавнього засідання уряду:«У відповідь на тенденцію до зниження світових цін на зерно, для підтримки вітчизняного сільгоспвиробника, ми запроваджуємо надзвичайно вигідний механізм державної кредитної підтримки: державні заставні закупівлі. Відповідно до такого режиму сільгоспвиробник отримує під заставу зерна позику від держави за ставкою, яка лиш незначно перевищує облікову ставку НБУ (приблизно під 6,9% річних).
Тому доручаю міністру аграрної політики і продовольства негайно організувати впровадження цього механізму та забезпечити відповідну участь у програмі всіх сертифікованих елеваторів».
МАЙЖЕ ОФІЦІЙНО
Міністр вбачає стабільність«Ціни внутрішнього ринку є стабільнішими, ніж на зовнішніх. Менш відчутним на внутрішньому ринку було і літнє зниження світових цін. Цьому сприяли своєчасні вжиті державою заходи. Зокрема, це і стимулювання експорту, форвардні закупівлі нового врожаю», — заявив очільник Мінагропроду Микола Присяжнюк. За його інформацією, нині «ціни на пшеницю 3-го класу коливаються від 1430 до 1700 грн./т». А державні оператори вже зняли з ринку понад 2,5 млн. т зерна.
