Ці інтеграційні проекти не треба протиставляти. Навпаки, потрібно напрацьовувати оптимальні шляхи взаємодії, переконаний Прем’єр-міністр Микола Азаров
Головною темою вчорашнього засідання уряду знову стали україно-російські торговельно-економічні відносини. Проте говорили не про «війну», а про необхідність «уточнити позиції і виробити проекцію взаємодії в умовах, які змінюються».

Він додав також, що позитивна динаміка двостороннього товарообігу — це головне досягнення за останні роки. Тож наша мета: за будь-яких обставин нарощувати обсяги і якість україно-російських торговельно-економічних відносин.
«Те, що за один рік на наших кордонах з’явилось нове утворення — Митний Союз Росії, Білорусі і Казахстану, — ми сприймаємо як реальність, в якій треба працювати. Те, що з
1 січня 2015 року це об’єднання вийде на вищий рівень інтеграції і суб’єктом співробітництва стане Євразійський Економічний Союз, ми також сприймаємо як об’єктивний чинник економічних відносин. І тому вже нині влада і бізнес України енергійно пристосовують свої дії до того, щоб у взаємній торгівлі з ЄврАзЕС не було жодних перепон», — зауважив М. Азаров. Водночас глава уряду наголосив, що після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна створить зону вільної торгівлі з ЄС. І це так само потрібно сприймати як реальність.
«Я не раз наполягав і наполягаю на тому, що ці інтеграційні проекти не треба протиставляти. Навпаки, треба на-працьовувати оптимальні шляхи взаємодії. В інтересах взаємовигідної співпраці ми готові поступово приєднуватися до окремих угод, які діють у Митному союзі, щоб оптимізувати торговельний режим», — сказав він.
З огляду на це, прем’єр доручив урядовому уповноваженому в Колегії Євразійського економічного співтовариства Віктору Суслову разом із російськими колегами визначитися і запропонувати уряду план дій у цьому напрямі. Водночас міністерства економічного розвитку і торгівлі, доходів і зборів та закордонних справ під головуванням віце-прем’єр-міністра Юрія Бойка розроблятимуть практичні алгоритми та механізми взаємодії з Митним Союзом, а в подальшому — з Євразійським Економічним Союзом в умовах дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Яскравим прикладом того, які переваги дає співробітництво і кооперація і які втрати несе розмежування потенціалу, прем’єр назвав авіакосмічну галузь. М. Азаров нагадав, що нині Україна разом із Російською Федерацією реалізує такі масштабні проекти в галузі літакобудування, як: серійне виробництво пасажирських літаків Ан-148; серійне виробництво пасажирських літаків Ан-140; модернізація літаків Ан-124-100; у рамках окремої між-урядової угоди — розробка та серійне виробництво військово-транспортного літака Ан-70 з двигунами Д-27. Водночас, за словами глави уряду, конструкторські бюро розпочали роботу над створенням нового транспортного літака АН-178 та авіаційного двигуна нового покоління АІ-28. «Це техніка, розроблена на значне випередження конкурентів. Але завоювати ринок вона зможе лише тоді, коли буде створена передова виробнича база для серійного випуску і побудована глобальна сервісно-маркетингова система. Треба реалістично визнати, що сьогодні Україна одна поки що не може вирішити таке завдання. Ми розуміємо, що розвиток авіаційної галузі потребує значних фінансових ресурсів», — зазначив він.
Прем’єр нагадав також, що нині завершується підготовка концепції Державної ці-льової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості України на період до 2020 року. І доручив міністерствам промполітики, економрозвитку, фінансів, закордонних справ, Державному космічному агентству та Держконцерну «Укроборонпром» підготувати матеріали для проведення розширеної наради з питань розвитку вітчизняної аерокосмічної галузі. «Потрібно розробити низку системних, конкретних заходів, які повинні простимулювати розвиток вітчизняного авіабудування. Особливо прошу врахувати, що більшість наших діючих, найперспективніших програм в авіабудівній галузі так чи інакше здійснюється і реалізується спільно з Російською Федерацією. Прошу на це зважати: ми завжди відкриті для будь-якого співробітництва, але вже відпрацьовані схеми з надійними партнерами повинні бути на першому місці», — наголосив М. Азаров.
Вл. інф.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
дослІвно
Прем’єр-міністр Микола АЗАРОВ:
«Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС передбачає до 10 років перехідного періоду, за який можна гармонізувати та адаптувати і нормативну базу, і практику. Зрештою, і в Росії, і в України є багаторічний практичний досвід торгівлі з Європейським Союзом. Крім того, наші країни визначили перспективою адаптацію своїх економік до європейських норм».