Міністр промислової політики Михайло Короленко в інтерв’ю одному із видань так і сказав з приводу модернізації промислових потужностей за роки незалежності: «Україна — не бідний родич неіснуючої вже країни, що «доношує» старі фабрики й заводи. Ми вже — повнокровна в промисловому сенсі держава, яка здатна не тільки забезпечити потреби своєї економіки, а бути активним учасником світового ринку». Отож є чим пишатися! Віктор Янукович, котрий відвідав минулого тижня Донецьк, заявив: «Довгі роки ми намагалися обійтися легким поточним ремонтом: підфарбувати, підбілити, підлатати й підмазати, але від цього наш дім не ставав міцнішим і кращим, а навпаки, він продовжував старіти і занепадати». 

Але поговоримо про добросусідство. І зараз перед очима з’являється картинка, як 22 роки тому багато політиків запевняли, що головне для України — добитися продовольчої незалежності. Мовляв, досить годувати нашим салом, хлібом і цукром Росію та ще пів-Союзу! За цей час погляди еволюціонували й кардинально змінилися, і от ми вже засмучуємося, що Москва відмовляється від українських сиру та цукерок.

Проблема може продовжитися масовою висилкою із РФ українських заробітчан, про що повідомляють російські засоби масової інформації. Як пише російська «Независимая газета», до 3 мільйонів українців здійснюють до Росії по кілька поїздок на рік. Багато з них затримуються на два-три місяці й нелегально там працюють. Цього часу досить, щоб, наприклад, відремонтувати під ключ одну-дві квартири. Варто навести такі цифри: за даними нашого Нацбанку, в 2012-му майже 6,5 мільярда доларів приватних грошових переказів надійшло в Україну. Тобто такою сумою оцінюється допомога співвітчизників, які трудяться за кордоном, своїм родинам. Лідером названо Росію, де українці заробили понад 2,3 млрд. Але, якщо, підсумовує газета, у липні виявлено менш як 1,6 тисячі наших співгромадян, котрі незаконно перебувають на території РФ, то за короткий термін цей показник може істотно зрости.

Казахстан, який перебуває в Митному союзі, озвучив претензії до м’яса птиці окремих українських виробників. Курятину трьох найбільших підприємств вирішено піддавати посиленому контролю. Через несумлінну конкуренцію обсяги продажів казахської птиці впали на третину.

Тим часом, у далекій Ісландії, яка подала заявку на вступ до Європейського Союзу, можуть і передумати. Причина — розбіжності з ЄС із приводу квот на вилов риби. Річ у тім, що половину всього експорту цієї острівної держави становить риба. Євросоюз вимагає знизити обсяги вилову й загрожує економічними санкціями. Ситуація може слугувати наочним прикладом і нашим євроромантикам. Якщо якась наша продукція стане на шляху товарам західноєвропейських виробників, то ЄС знайде спосіб захистити свій ринок від вторгнення.

Тож, якщо розібратися, дорога в об’єднану Європу, так само, як і на Росію, не вистелена ні сиром, ні цукерками...

 

Мал. Олександра МОНАСТИРСЬКОГО.