Уже багато сотень років жодну незалежну країну не можна уявити без власного прапора, невід’ємного атрибута державності.
Перші прапори використовували ще у Стародавньому Китаї, задовго до Різдва Христового. У Європі законодавцями моди, як завжди, стали греки. Один з перших прапорів — знак флагмана в афінському флоті — згадується ще наприкінці V століття до н. е. Естафетну паличку з їхніх рук прийняли римляни, котрі використовували довгі жердини із чотирикутним полотнищем — вексилуми (vexіllum) — для своїх легіонів.
Саме звідси бере початок назва науки вексилології, що вивчає прапори, знамена, штандарти та вимпели.
У Київській Русі штандарти також мали величезне значення (згадаймо хоча б вираз, який став крилатим: «скликати знамена»). Кожен князь, котрий поважав себе, мав власне полотнище, під час бою часто біля стяга було найгарячіше місце, а за станом прапора можна було оцінювати перебіг бою.
А вже якщо ворог «досекошася до стяга и стяг подсекоша»! Найчастіше це означало остаточну і безповоротну поразку в битві.
Кольорова гама вимпелів була досить різноманітною, зокрема, популярними були білий, синій, блакитний, лазурний, помаранчевий, жовтий.
Найстарішим державним прапором у світі вважається Даннеброг, стяг Данії. Згідно з легендою, він з’явився як знак з небес, отриманий королем Вальдемаром ІІ в 1219 році.
Сучасна комбінація кольорів українського прапора вперше зустрічається в гербі Галицько-Волинського князівства (золотий лев на синьому тлі). А в 1410-му, під час Грюнвальдської битви, серед наших воїнів височила, зокрема, корогва «Леопольська» (Львівська) із зображенням усе того само жовтого царя звірів на блакитному полі.
Із символіки земляків — учасників бою, крім галицького прапора збереглися описи лише прапорів Перемишльської (жовтий двоглавий орел на блакитному полі) і Подільської землі (сонце на білому).
Бурхливу еволюцію переживав наш прапор у часи Запорізької Січі. Свій вимпел мав практично кожен курінь, не кажучи вже про більші утворення типу сотні або полку. З’явилася навіть спеціальна людина, відповідальна за прапор, — хорунжий (від «корогви»). Колористика, як і раніше, була абсолютно довільною, але в XVІ—XVІІ століттях, серед інших, дедалі частіше зустрічається й жовто-блакитна.
Жовто-блакитні козацькі прапори, зображені на знаменитій картині Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», проходили сувору експертизу в стольному граді Петербурзі, організовану за указом самого государя-імператора. Учені уми ухвалили «...Прапори козацькі, зображені художником Рєпіним на картині... відображують у собі споконвічну наступність кольорів золотих і небесних, постійно властивих для всіх знаків відмінностей у Південній Русі (Малоросії) ще з часів Великих Князів Київських...»
Деякі дослідники ведуть відлік появи українського прапора від австрійської революції 1848 року. Коли, після майже ста років лихоліття, з ініціативи Головної Руської ради, над Львівською ратушею підняли синьо-жовту корогву.
Прапор Мозамбіку — єдиний у світі, на якому зображена стрілецька зброя, причому не абияка, а знаменитий автомат Калашникова.
Після революції 1917-го саме під цими кольорами проходила боротьба українського народу за незалежність. 22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалює Закон «Про Державний прапор республіки», затвердивши жовто-блакитний як державний символ молодої країни. За прикладом своїх східних братів 13 листопада 1918-го пішли й у ЗУНР.
У часи правління гетьмана Скоропадського було змінено порядок старшинства кольорів на прапорі — блакитний помістили зверху.
Біографія новонароджених республік виявилася короткою.
Увесь час існування УРСР символом республіки було червоне полотнище. У 1949-му в його нижній частині з’явилася синя смужка.
Прапор Непалу — єдиний у світі непрямокутний, і являє собою спрощену комбінацію вимпелів-трикутників двох гілок династії Рана — колишніх правителів країни.
Довгі роки наші предки мріяли про свою незалежну країну, одним із символів якої став би саме національний прапор. Давайте ж нині, коли їхня мрія здійснилася, під синьо-жовтим покровом зробимо нашу державу гідною їхньої пам’яті.
Фото Олександра КЛИМЕНКА (із архіву «Голосу України»).
**
Найбільшим у світі став національний прапор Румунії розміром 349 на 227 метрів, розгорнутий на аеродромі біля села Клинчени під Бухарестом 27 травня 2013 року.
**
хронІка
24.08.1991 р. — національний прапор у залі Верховної Ради. 4.09.1991 р. — він майорить над будівлею парламенту. 28.01.1992 р. — синьо-жовтий стяг затверджено як Державний прапор нашої країни. 23.08.2004 р. — підписано указ «Про День Державного прапора України».
