У листопаді цього року на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі Україна може підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Цей історичний шанс ми отримали завдяки плідній роботі Верховної Ради. Треба відзначити консенсус, який склався у питанні європейської інтеграції серед ключових політичних сил країни. Саме така командна робота дозволила за останній рік прийняти більше євроінтеграційних законів, ніж за кілька минулих років.

Зокрема, на вимоги Євросоюзу ухвалено Верховною Радою і підписано Президентом:

— Закон про приєднання України до Протоколу проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, який доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності;

— Закон про внесення зміни до статті 263-1 Кримінального кодексу у зв’язку з приєднанням України до Протоколу проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, який доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності;

— Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією;

— Закон про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів (стосовно виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України);

— Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реалізації державної антикорупційної політики;

— Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення системи захисту персональних даних»;

— Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб).

Серед вищезгаданих законів треба виділити останній, адже він є компромісним. Його внесли до парламенту представники майже всіх фракцій (крім КПУ).

Згідно з ним, кримінальна відповідальність поширюється на установи, підприємства чи організації. Під його дію не підпадають державні органи влади, органи місцевого самоврядування та створені ними організації, що повністю утримуються за рахунок державного або місцевого бюджету, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій.

Не менш важливим є закон стосовно реалізації державної антикорупційної політики. Для громадськості стає відкритим єдиний реєстр осіб, що вчинили корупційні правопорушення, а фінансові декларації високопосадовців з’являться у вільному доступі в Інтернеті. Форма декларацій має бути деталізована, щоб можна було виявити конфлікт інтересів. Відтепер оприлюднюватимуть доходи не тільки особи, чиї одноразові видатки перевищуватимуть 150 тисяч гривень, а й громадяни, витрати яких будуть більшими, ніж 80 тисяч гривень.

Крім того, реформується антикорупційна експертиза. Профільний парламентський комітет здійснюватиме обов’язкову антикорупційну експертизу проектів законів, поданих народними депутатами, що впливатиме на рівень лобіювання інтересів певних осіб з корупційною метою.

Отже, виконана лише частина вимог Євросоюзу. Залишаються: припинення політичних переслідувань, зміна виборчого законодавства, реформування прокуратури та судового законодавства.

А тим часом політологи поділилися своїми думками щодо перспектив підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

На користь євроінтеграції України, зазначив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький, відіграє той факт, що наша держава може стати важливою ланкою в побудові європейської системи безпеки. Виходячи з цього, за певних обставин, при підписанні Угоди про асоціацію європейські політики можуть заплющити очі на факт ув’язнення Юлії Тимошенко.

А політолог Володимир Цибулько вважає, що на саміті Україна—ЄС у Вільнюсі геостратегічний фактор вийде на перший план. «Євросоюз представляє собою демократичну імперію, тому «якщо він зупинятиметься у своєму розширенні, то почне згортатися», — підкреслив експерт. Нині, за його словами, Україна не претендує на членство в ЄС, йдеться тільки про асоціацію та про зону вільної торгівлі. Водночас В. Цибулько визнав, що фактор Ю. Тимошенко грає достатньо дивну роль у питанні євроінтеграції нашої країни.

 

ДОВІДКОВО

Під час XV саміту між ЄС та Україною, який відбувся 19 грудня 2011 року, лідери Євросоюзу та наш Президент Віктор Янукович погодили текст Угоди про асоціацію. А 30 березня 2012 року її парафували з текстом, що містив положення про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі як її невід’ємну частину.